Нематодофауна ґрунту та підстилки березового лісу
УДК 595.132:591.9
В. Л. Шевченко
Чернігівський державний педагогічний університет ім. Т. Г. Шевченка, Чернігів, Україна
FAUNA OF NEMATODES
OF SOIL AND LITTER OF THE BIRCH FOREST
V. L. Shevchenko
Chernihiv State Pedagogical University, Chernihiv, Ukraine
Дослідження фауни ґрунтових нематод проводили у жовтні та листопаді 2006 року у трьох березових лісах на околицях м. Городня, яке знаходиться у Городянському фізико-географічному районі, який становить крайню північну частину області Чернігівського Полісся. Близько 92 % всієї території району займає вододільний моренно-зандровий тип місцевості з двома підтипами: моренно-зандрові безлісі рівнини з піщано-суглинистими дерново-підзолистими ґрунтами та вододільні низинні болота.
Березові ліси, де відбирали зразки ґрунту та підстилки, мають незначний моховий покрив. У складі деревостану крім домінуючої берези бородавчастої подекуди трапляються дуб звичайний, сосна звичайна, вільха клейка та горобина звичайна. Трав’янисті рослини представлені в основному злаками (мітлиця тонка, куничник наземний), але трапляються рослини інших екотопів: щитник чоловічий, безщитник жіночий, орляк звичайний, веснівка дволиста, кульбаба лікарська та конюшина альпійська. У кожному біоценозі підбирали однорідну ділянку розміром близько 100 м2 та відбирали по 20 проб ґрунту та підстилки, з яких, відповідно, формували середні зразки вагою 100 г. Виділення нематод проводили загальновизнаним лійковим методом Бермана з наважки для ґрунту 20 г, для підстилки – 5 г в трикратній повторності. Експозиція становила 48 год., після чого нематод фіксували ТАФом. Виготовлення тимчасових мікропрепаратів та визначення проводили за загальноприйнятою методикою. Перерахунок чисельності здійснювали на 100 г субстрату.
Усього у ґрунті та підстилці березових лісів знайдено 33 види нематод, які належать до 6 рядів та 18 родин. У підстилці відмічені представники всіх шести рядів, у ґрунті – тільки п’яти, тут відсутні представники ряду Mononchida. Незважаючи на це, видова різноманітність нематод у підстилці менша, ніж у ґрунті (у підстилці виявлено 23 види, у ґрунті – 28 видів). Спільними для обох горизонтів виявилися 19 видів, причому 3 види відмічені в усіх пробах як ґрунту так і підстилки (Eudorylaimus оbtusicaudatus (Bastian, 1865) Andrassy 1959, Aphelenchoides аsterocaudatus Das, 1960, Aglenchus agricola (de Man, 1884) Meyl, 1961).
Відмічені тільки у ґрунті 9 видів (Eucephalobus mucronatus (Kozlowska et Roguska-Wasilewska, 1963), 1967, Acrobeles ciliatus Linstow, 1877, Caenorhabditis sp., Diphtherophora sp., Aphelenchus avenae Bastian, 1865, Filenchus filiformis (Bütschli, 1873) Andrassy, 1976, Paratylenchus sp., Helicotylenchus dihystera (Cobb, 1893) Sher, 1966, Pratylenchus sp.), а тільки в підстилці – 4 (Panagrolaimus rigidus (Schneider, 1866) Thorne, 1937, Chiloplacus triliniatus Steiner, 1940, Mesodiplogaster lheritieri (Maupas, 1919) Goodey, 1963, Clarcus papillatus (Bastian 1865) Jairajpuri).
Слід зазначити, що чисельність нематод у підстилці при меншій видовій різноманітності у 9,6 раза вища ніж у ґрунті і становить 8293 особин/100 г субстрату.
Визначення частки участі кожного виду у складі фауни показало, що у ґрунті загальна чисельність формується за рахунок рабдитид, а саме цефалобід, представники яких E. oxyuroides (de Man, 1880) Steiner, 1936 та Acrobeloides bűtschlii (de Man, 1884) Steiner et Buhrer, 1933 належать до групи еудомінантів (частка участі відповідно дорівнює 22,0 % та 13,9 %). Група домінантів (5,1–10,0 %) нараховує 6 видів. Це представники родин рабдитид (1 вид), цефалобід (2 види), дифтерофорид (1 вид) та тиленхід (2 види). Частка участі цих видів у загальній чисельності нематод у ґрунті становить 34,7 %.
У підстилці до видів-еудомінантів належать із родини плектид Anaplectus granulosus (Bastian, 1865) de Coninck et Sch. Stekhoven, 1933 (27,4 %); із родини афеленхоідид – Aphelenchoides аsterocaudatus (22,8 %) та з родини тиленхід – Aglenchus agricola (10,8 %). Домінанти представлені 3 видами з родин цефалобід, рабдитид, мононхід і складають разом у загальній чисельності нематод підстилки 20,7 %.
Серед виявлених видів є представники чотирьох еко-трофічних груп: хижаки, фітогельмінти, мікогельмінти та сапробіонти.
Аналіз чисельності трофічних груп нематод показав, що домінуюче положення в угрупованнях нематод у ґрунті та підстилці березового лісу займають сапробіонти (відповідно 20 і 19 видів). Це і безпосередні руйнівники рослинних залишків, і активні регулятори складу ґрунтової мікрофлори, і споживачі рослинних і тваринних залишків, які сильно змінилися іншими руйнівниками. У загальній чисельності нематод вони становлять у ґрунті 87 %, у підстилці – 57,6 %. Друге місце посідають мікогельмінти – спеціалізовані форми, які висмоктують вміст гіфів грибів. У грунті їх 4 види, а в підстилці – 2. Але слід відмітити, що у ґрунті частка участі їх у загальній чисельності становить 11,4 %, тоді як у підстилці – 33,6 %. Такі дані можуть свідчити про те, що в березовому лісі в процесах трансформації підстилки суттєву роль відіграють гриби. Фітогельмінти мають стилет (або спис), за допомогою якого ушкоджують покриви підземних частин рослин і живляться вмістом клітин. Ця група представлена у ґрунті 4, а в підстилці тільки одним видом (1,6 та 1,2 % відповідно). Отже, фітогельмінти у природному біоценозі не відіграють такого функціонального значення, як у агроценозах. Хижі нематоди відмічені тільки у підстилці (7,6 %) і представлені одним видом.
Одержані результати свідчать, що нематоди виступають як важливий і невід’ємний компонент ґрунтових екосистем.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 223-224.