Ґрунтові безхребетні як біоіндикатори забруднення навколишнього середовища в умовах міста Дніпропетровськ
УДК 502.53:591.5
С. В. Кононенко, А. Д. Штирц
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна,
Донецький національний університет, Донецьк, Україна, strelk@dongu.donetsk.ua
SOIL INVERTEBRATES AS BIOINDICATORS
OF ENVIRONMENTAL POLLUTION IN DNIPROPETROVSK
S. V. Kononenko, A. D. Shtirtz
Oles’ Gonchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine,
Donetsk National University, Donetsk, Ukraine, strelk@dongu.donetsk.ua
Екологічний стан навколишнього середовища – найважливіший чинник розвитку регіону та поліпшення соціально-екологічних умов мешкання населення в ньому. Для повноцінного моніторингу природних і антропогенних екосистем в умовах посиленого тиску промисловості необхідно використовувати об’єкти з усіх функціональних і просторових компонентів біогеоценозу. Особливого значення при цьому набувають групи, які разом із наявністю якостей індикаторних об’єктів легко адаптуються до змін навколишнього середовища, а саме – ґрунтові компоненти зооценозу. Останнім часом панцирні кліщі привертають увагу як досить зручний об’єкт біоіндикації антропогенного впливу. Панцирних кліщів можна використовувати для оцінювання ступеня забруднення ґрунтового та повітряного середовища в містах, в умовах антропогенного навантаження, зокрема при впливі викидів токсичних речовин від заводів хімічного, металургійного, гальванічного виробництв, нафтопереробних комбінатів. За допомогою Acariformes можна встановити вплив отрутохімікатів, характер і ступінь забруднення ґрунту важкими металами.
Наші дослідження проведені на території основного майданчика ДП “ВО Південний машинобудівний завод ім. О. М. Макарова” м. Дніпро¬петровськ, у травні–червні 2008 року. Проби об’ємом 250 см3 відбирали в 10-кратній повторності один раз на місяць. Обробку матеріалу проводили за загальноприйнятою методикою О. М. Буланової-Захваткиної (1967).
В умовах впливу машинобудівного виробництва щільність населення орибатид варіює в середньому від 40 до 560 экз./м2. За даними М. М. Ярошенка (1999) середня щільність панцирних кліщів на території Дніпропетровської області з подібними ґрунтами та рослинністю складає 7509 екз./м2, налічується близько 114 видів. Усього у ґрунтах дослідних ділянок знайдено 7 видів, два з яких – проміжні потенційні хазяї стрічкових червів родини Anoplocephalidae (паразитів диких і свійських тварин), переносники бактеріальних і грибкових захворювань, ґрунтових найпростіших і нематод. Усі зареєстровані види панцирних кліщів – еврибіонти, що добре адаптуються до складних умов проживання та спостерігаються у багатьох біотопах. За поширеністю еудомінант серед панцирних кліщів – Tectocepheus velatus (Mich., 1880), індекс домінування – 64,0 %.
Таким чином, техногенний вплив промислових підприємств викликає зміну структури населення панцирних кліщів. При цьому різко зменшуються показники кількості видів та різноманіття.
Zoocenosis — 2009
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали V Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2009. – С. 154-155.