Posts Tagged ‘Україна’

Значення військових полігонів у збережені раритетних видів тварин України

УДК 502.74

В. В. Гулай

Кіровоградський державний педагогічний університет,
м. Кіровоград, Україна, E–mail: ogulay@kspu.kr.ua

Збереження цілинних земель з існуючим складом біоценозів, є одним із головних завдань сучасної природоохоронної діяльності в степових регіонах України. Слід зазначити, що малозмінені ділянки степу в наш час існують не лише в межах заповідних територій, але й залишилися на теренах, які в минулому були відведені під військові полігони. Завдяки суворому режиму охорони, відсутності інтенсивної сільськогосподарської та інших видів діяльності людини, на цих землях майже повсюдно створилися сприятливі умови для виникнення і тривалого успішного існування оселень різних видів рослин і тварин, у тому числі й таких, що занесені до Європейського Червоного списку тварин і рослин, які знаходяться під загрозою зникнення у світовому масштабі, а також до Червоної книги України (1994).

Прикладом цього може служити полігон повітряно-десантних військ України, що розташований поблизу с. Сасівка Компаніївського р-ну Кіровоградської обл., який займає площу 495 га. У наш час, виділені під цей військовий об’єкт землі не зазнають значного антропогенного впливу. Лише декілька разів на рік тут проводяться короткотермінові навчання (переважно стрільби зі стрілецької зброї без застосування важкої техніки), а будь-які види сільськогосподарської діяльності на цій території заборонені.

Із цих причин, практично вся територія полігону тривалий час залишається незмінною й являє собою похідний цілинний степ. Окремі трансформації ландшафту згідно потреб військових суттєво не впливають на загальну структуру місцевого біогеоценозу. За такими умовами експлуатації вказаних земель тут утворилися сприятливі умови для існування чималої кількості раритетних стенобіотичних видів тварин різних систематичних та екологічних груп.

Серед безхребетних тварин, що підлягають особливій охороні на території Кіровоградської обл., тут виявлено бронзівка мармурова, бронзівка мідна, майка звичайна. Крім цього відмічено види занесені до Червоної книги України (ведмедиця Гера, красотіл пахучий, подалірій, махаон, мнемозина, аполлон, сколія степова). Серед хребетних тварин, що мають особливий природоохоронний статус, плазуни тут представлені лише одним видом – гадюкою степовою східною. Із птахів, занесених до Червоної книги України (1994), на території полігону відмічено боривітра степового, змієїда, канюка степового, луня степового, луня польового, шуліку рудого, сорокопуда сірого, а зі ссавців – горностая та тхора степового. Останні два види тварин зустрічаються в межах полігону постійно.

Наведені відомості дають підстави вважати, що військові полігони, які в своєму складі містять території мало змінені господарською діяльністю, відіграють важливу роль у збережені рідкісних видів тварин України та Європи.

Zoocenosis — 2003
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2003. – С. 202-203.

Лісові орнітоценози західного регіону України

УДК 598.2

А. І. Гузій

Національний аграрний університет, м. Київ, Україна

Метою роботи є розгляд особливостей структури населення птахів лісостанів західного регіону України (Українські Карпати, Західний Лісостеп, Волинське Полісся), зокрема двох основних показників – кількості видів і щільності їх населення переважаючих груп і підгруп типів лісу регіону (лісових орнітоценозів).

Птахів регіону вивчали більше 20 років (1980–2002 рр.). При цьому застосовували наступні методи досліджень: лісівничо-таксаційні – для відбору експериментальних ділянок, характеристик структури лісових насаджень; геоботанічні – для виявлення парцелярної структури лісових насаджень; зоогеографічні – для визначення щільності населення птахів лісостанів; статистичні – для статистичної обробки польових матеріалів.

У західному регіоні України виділено 13 основних лісових орнітологічних комплексів кожен із яких включає населення птахів різних вікових категорій лісостанів (лісових орнітоценозів) відповідної групи чи підгрупи типів лісу з урахуванням пір року (табл. 1, 2).

Таблиця 1. Кількість видів у населеннях птахів західного регіону України

Ліси*	Періоди
	Гніздовий						Осінній						Зимовий
	ЗР	НЛК	МЛ	СВ	СТ	ПР	ЗР	НЛК	MЛ	СВ	СТ	ПР	ЗР	НЛК	МЛ	СВ	СТ	ПР
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
Сланкі чагарники	–	–	–	–	–	19	–	–	–	–	–	20	–	–	–	–	–	–
Гірські смерекові **
а) чисті	–	30	41	48	46	46	–	50	51	48	44	44	–	23	27	27	23	23
б) мішані	–	30	41	48	49	–	–	50	51	48	50	50	–	23	27	27	27	27
Темношпильково-букові	–	30	37	50	53	55	–	45	47	57	57	59	–	21	25	32	32	34
Ялицево-букові лісостепові	–	–	–	–	55	–	–	–	–	–	46	–	–	–	–	–	34	–
Сосново-смерекові поліські	–	–	–	–	54	–	–	–	–	–	41	–	–	–	–	–	33	–
Чисті букові й грабово-букові:
а) гірські	–	22	30	52	55	62	–	45	51	59	59	63	–	22	26	36	38	41
б) рівнинні лісостепові	26	25	37	47	49	–	37	38	40	40	40	–	12	23	23	34	35	–
Дубово-букові	–	30	41	59	62	–	–	54	55	62	62	–	–	32	32	36	36	–
з перевагою дуба скельного	–	34	50	65	67	–	–	66	66	69	70	–	–	37	42	43	44	–

Продовження табл. 1.

1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14	15	16	17	18	19
з перевагою дуба звичайного	–	28	39	50	54	–	–	36	35	40	41	–	–	22	23	30	33	–
Призалізничн. лісосм.	–	–	–	53	–	–	–	–	–	48	–	–	–	–	–	38	–	–
Широколистяно-соснові	23	27	31	52	54	–	37	37	37	42	46	–	13	21	25	34	37	–
Чорновільхові:
а) лісостепові	29	35	40	54	56	–	31	35	38	47	47	–	12	22	17	40	41	–
б) поліські	–	–	39	48	51	–	–	–	34	36	37	–	–	–	21	29	29	–
Соснові поліські:
а) березово-соснові	–	27	49	56	57	–	–	31	40	41	43	–	–	21	29	32	34	–
б)чисті соснові	–	21	24	44	43	–	–	25	33	37	38	–	–	17	22	29	29	–

Примітки: * ЗР – зруб, НЛК – незімкнені лісові культури, МЛ – молоді ліси, СВ – середньовікові ліси, СТ – стиглі ліси, ПР – різновікові перестиглі ліси (праліси); ** у зв’язку з тим, що різниця у структурі населення птахів чистих і мішаних смерекових незімкнених лісових культур, молодих та середньовікових лісів малопомітна, їх видовий склад і щільність розглядаються спільно.

Таблиця 2. Щільність населення птахів (екз./км²) західного регіону України

Ліси*	Періоди
	Гніздовий						Осінній						Зимовий
	ЗР	НЛК	МЛ	СВ	СТ	ПР	ЗР	НЛК	MЛ	СВ	СТ	ПР	ЗР	НЛК	МЛ	СВ	СТ	ПР
Сланкі чагарники	–	–	–	–	–	221	–	–	–	–	–	116	–	–	–	–	–	–
Гірські смерекові
а) чисті	–	233	214	285	316	375	–	230	167	234	235	280	–	43	83	146	167	190
б) мішані	–	233	214	285	394	465	–	230	167	234	285	350	–	43	83	146	247	270
Темношпильково-букові	–	260	230	300	395	500	–	240	200	265	322	550	–	65	100	180	255	490
Ялицево-букові лісостепові	–	–	–	–	650	–	–	–	–	–	369	–	–	–	–	–	273	–
Сосново-смерекові поліські	–	–	–	–	607	–	–	–	–	–	530	–	–	–	–	–	377	–
Чисті букові й грабово-букові:
а) гірські	–	250	160	200	344	548	–	259	177	218	319	519	–	50	82	175	248	472
б) рівнинні лісостепові	258	470	163	305	551	–	182	412	157	326	399	–	51	134	94	204	392	–
Дубово-букові	–	267	190	302	377	–	–	292	204	315	358	–	–	75	86	155	215	–
з перевагою дуба скельного	–	372	326	418	636	–	–	450	280	401	600	–	–	88	112	241	389	–
з перевагою дуба звичайного	–	435	359	429	647	–	–	487	252	473	585	–	–	134	122	254	414	–
Призалізничні лісосмуги	–	–	–	2188	–	–	–	–	–	1446	–	–	–	–	–	1520	–	–
Широколистяно-соснові	260	389	353	487	600		183	403	220	315	554		44	130	113	241	425
Чорновільхові:
а) лісостепові	297	390	247	425	671	–	114	247	172	317	486	–	26	85	73	171	345	–
б) поліські	–	–	288	524	642	–	–	–	133	328	418	–	–	–	62	262	338	–
Соснові поліські:
а) березово-сосн.	–	346	358	461	558	–	–	287	252	364	548	–	–	96	202	332	441	–
б)чисті соснові	–	176	153	277	346	–	–	105	158	245	368	–	–	37	112	177	282	–

Примітки: див. прим. до табл. 1.

Видове різноманіття й щільність населення птахів лісостанів регіону в різні пори року динамічно зростають від сланких чагарників субальпійського поясу в Українських Карпатах до передгірних дубових і лісостепових лісів і зменшуються в соснових борах Полісся. Щільність населення птахів не завжди корелює з продуктивністю лісостанів і у значній мірі залежить від складу та ярусної структури біотопу. У гніздовий та осінній періоди в лісах, що зростають в умовах бідних едафотопів (чисті смерекові й соснові угруповання), щільність населення птахів зростає від зрубів до стиглих і перестиглих угруповань, у відносно багатих – збільшується від зрубів до незімкнених лісових культур, зменшується в молодняках і знову зростає з віком лісостанів. У зимовий період, в усіх варіантах населення птахів, їх щільність, поряд із різноманіттям, зростає від зрубів до пралісів. Щільність населення птахів більшості варіантів гірських і поліських лісів зменшується від гніздового періоду до зимового, лісостепових – є найвищою у осінній період.

Питання структури лісових орнітокомплексів західного регіону України у повному обсязі (видове різноманіття, еколого-фауністична належність, структура населення птахів за походженням, місцем збору корму, біомасою, кількістю трансформованої енергії та характером живлення; видовий склад за щільністю, кількістю продукованої біомаси, трансформованої енергії; просторово-типологічна структура, просторова організація видів і населення птахів, тіснота і спільність зв’язків птахів з факторами середовища, вплив узлісся, типу лісорослинних умов, гетерогенності лісостанів на структуру населення птахів у різні пори року та низки інших факторів) розглядаються у нашій докторській дисертації «Вплив структури лісостанів на просторово-типологічну організацію населення птахів західного регіону України» (Львів, 2002), 115 наукових публікаціях розглядуваної тематики.

Posts Tagged ‘Україна’

Значення військових полігонів у збережені раритетних видів тварин України

Лісові орнітоценози західного регіону України

Zoocenosis 2005

Булавоусые чешуекрылые (Lepidoptera: Rhopalocera) Луганского природного заповедника

Таксономическая структура сообществ коллембол (Collembola) степных заповедных участков Юго-Восточной Украины

Гипертрофия селезенки как индикатор повреждающего фактора в популяциях мелких млекопитающих Алтайского заповедника

Zoocenosis 2003

Структура локальных популяционных систем у рыб рода Barbus

Охрана шмелей Bombus (Hymenoptera, Apidae) Томской области

Распределение земноводных Южного Приморья в различных типах биотопов в период размножения

Zoocenosis 2001

Роль млекопитающих-фитофагов в трансформации растительного вещества в природном ядре биосферного заповедника «Аскания-Нова»

К вопросу об исследовании энтомофауны в лесных подстилках ольховых биогеоценозов

Пространственная структура и топические связи популяции лисицы (Vulpes Vulpes L.) в репродуктивный период на территории биосферного заповедника «Аскания-Нова»