Значення сапрофагії у живленні Opatrum sabulosum (Coleoptera, Tenebrionidae)
УДК 595.767.29:591.13
С. С. Назімов, В. В. Бригадиренко
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна
S. S. Nazimov, V. V. Brygadyrenko
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
У світовій фауні налічується понад 30 видів роду Opatrum Fabricius, 1775 (Абдурахманов, Набоженко, 2011). На території України існує лише три види цього роду, найпоширенішим із них є O. sabulosum (Linnaeus, 1761), який має найбільше сільськогосподарське значення, оскільки крім природної флори живиться культурними рослинами. Це один із найчисельніших і найбільш екологічно вивчених видів родини, його відносять до небезпечних комах із широким спектром живлення. У природному середовищі характеризується значним поширенням на різних ґрунтах (від піщаних до важкосуглинкових і глинистих). Вид живе навіть на ділянках із дуже високою фрагментацією рослинного покриву. У роки массового розмноження (Медведев, 1968) завдає значної шкоди посівам просапних культур (насамперед соняшнику, кукурудзи, льону, тютюну, нуту, цукрового буряку). Найбільшої шкоди імаго O. sabulosum (L.) завдають під час піку своєї сезонної актвиності (наприкінці квітня – у травні) (Черней, 2005). За інформацією деяких авторів крім рослинної їжі, живиться також відмерлими рослинними та тваринними рештками, навіть гноєм (Whicker, Tracy, 1987). Нашим завданням стало визначення ролі підстилок (відмерлих рослинних решток) і ґрунтів різних агровиробничих групп у раціоні O. sabulosum (L.).
За відсутності корму мало місце майже лінійне зменшення маси тіла імаго чорнотілок (на п’ятнадцяту добу становила 73,9 % від початкової). У випадках чорнозему звичайного легкоглинистого слабкозмитого, середньозмитого та лучно-чорноземного ґрунту, достовірних змін маси тіла O. sabulosum (L.) не зареєстровано. У варіанті досліду з піщаними річковими відкладеннями має місце нелінійна зміна маси (до 73,4 % від початкової, що навіть менше ніж у контролі). Це свідчить про відсутність живлення ґрунтом у даного виду чорнотілок.
Аналізуючи досліди із ґрунтами з-під посівів культурних рослин, можемо сказати, що до п’ятнадцятої доби масса жуків становила для Triticum durum (Dest.) 73,2 %, для Helianthus annuus (L.) – 74,9 % і для Brassica napus (L.) – 74,1 %. Щодо варіантів досліду із ґрунтами з-під посівів соняшника, кукрудзи, рапсу та пшениці, достовірних змін маси їх тіла не виявлено. Зменшення маси тіла чорнотілок у садках із ґрунтом, узятим із поля, де культивували цукрові буряки та гречиху, є значнішим, ніж у контролі (у зв’язку із застосуванням пестицидів).
У випадках різних видів підстилки (від підстилки штучних лісових насаджень, до степового калдану, відмерлих рослинних решток у тальвезі та на прибережних пісках) достовірних відмінностей ваги чорнотілок порівняно з контролем не отримано. Однак, у всіх випадках спостерігалося стабільне зменшення маси комах (інколи інтенсивніше, ніж у контролі). Це дає можливість говорити, що O. sabulosum (L.) не живиться підстилкою.
Імаго даного виду при утриманні на підстилці алювіальних піщаних відкладень (утвореній відмерлими рештками трав’янистих рослин, хвоєю сосни та опалим листям тополі чорної) зменшили свою вагу на 6,28 % порівняно з контролем, що можна пояснити нетиповим для O. sabulosum (L.) піщаним підкисленим ґрунтом і продуктами розкладання хвої. Якщо взяти випадки з підстилкою акацієвої посадки, степового калдану на схилі балки та у тальвезі, то достовірних порівняно з контролем змін маси тіла жуків не отримано. Результати експериментів показали, що детритофагія (фітосапрофагія) для даного виду не характерна, або її роль значно перебільшена.
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 149-150.