Формування фауни денних метеликів (Lepidoptera: Diurna) у трансформованих екосистемах Львівської області
УДК 595.789 (477.83)
Ю. В. Канарський
Інститут екології Карпат НАН України, м. Львів, Україна, E-mail: mykola@mail.lviv.ua
Ключові слова: денні метелики, антропогенна трансформація, фрагментація біотопів, рефугіум
FORMING OF THE BUTTERFLY (LEPIDOPTERA: DIURNA)
SPECIES DIVERSITY IN ECOSYSTEMS WITHIN INTENSIVE
MAN-MANAGED AREA (L’VIV REGION)
Y. V. Kanarsky
Institute of Ecology of the Carpathians, Lviv, Ukraine, E-mail: mykola@mail.lviv.ua
Key words: butterflies, anthropogenous transformation, habitat fragmentation, refuge
Денні, або булавовусі лускокрилі, будучи відносно нечисленною в таксономічному плані групою комах (менше 1 % загальної видової різноманітності ентомофауни в умовах Середньої Європи) і маючи досить незначну функціональну роль у екосистемах, все ж таки залишаються одним із найзручніших індикаторних об’єктів під час досліджень стану природних екосистем в аспекті здатності до підтримання властивого їм біорізноманіття. Цьому сприяють як суто габітуальні ознаки (відносно великі й помітні в природі комахи), так і традиційно високий рівень фауністичної опрацьованості, екологічна гетерогенність і те, що збереження видової різноманітності денних лускокрилих в межах конкретного біотопу опосередковано забезпечує збереження різноманітності приблизно 40 % загального видового обсягу населення комах, яке властиве даному біотопу (Kudrna, 1985).
В даному контексті ми спробували провести оцінку просторового розподілу фауни денних лускокрилих у екосистемах інтенсивно господарсько освоєної території Львівської області. Критерієм такої оцінки слугувала наявність популяцій стенотопних, локально поширених і таких, що перебувають під загрозою різного ступеня, видів. Загалом сюди зарахували 64 види: Carcharodus alceae (Esper, 1780), Pyrgus alveus (Huebner, 1803), Carterocephalus silvicolus (Meigen, 1829), Heteropterus morpheus (Pallas, 1771), Hesperia comma (Linnaeus, 1758), Papilio machaon (Linnaeus, 1758), Iphiclides podalirius (Linnaeus, 1758), Parnassius mnemosyne (Linnaeus, 1758), Pieris bryoniae (Huebner, 1791), Colias alfacariensis (Berger, 1948), C. myrmidone (Esper, 1781), Hamearis lucina (Linnaeus, 1758), Lycaena helle (Denis & Schiffermueller, 1775), L. dispar (Haworth, 1803), L. alciphron (Rottemburg, 1775), L. hippothoe (Linnaeus, 1758), Quercusia quercus (Linnaeus, 1758), Satyrium spini (Denis & Schiffermueller, 1775), S. w–album (Knoch, 1782), S. acaciae (Fabricius, 1787), S. ilicis (Esper, 1779), Callophrys rubi (Linnaeus, 1758), Maculinea arion (Linnaeus, 1758), M. alcon (Denis & Schiffermueller, 1775), M. telejus (Bergstraesser, 1779), M. nausithous (Bergstraesser, 1779), Glaucopsyche alexis (Poda, 1761), Pseudophilotes vicrama (Moore, 1865), Plebejus idas (Linnaeus, 1761), P. argyrognomon (Bergstraesser, 1779), Aricia eumedon (Esper, 1780), A. agestis (Denis & Schiffermueller, 1775), Cyaniris semiargus (Rottemburg, 1775), Polyommatus thersites (Cantener, 1834), P. coridon (Poda, 1761), P. bellargus (Rottemburg, 1775), P. damon (Denis & Schiffermueller, 1775), P. dorylas (Denis & Schiffermueller, 1775), P. daphnis (Denis & Schiffermueller, 1775), Apatura iris (Linnaeus, 1758), Limenitis populi (Linnaeus, 1758), L. camilla (Linnaeus, 1758), Neptis rivularis (Scopoli, 1763), Nymphalis xanthomelas (Esper, 1781), N. antiopa (Linnaeus, 1758), Euphydryas aurinia (Rottemburg, 1775), E. maturna (Linnaeus, 1758), Melitaea phoebe (Denis & Schiffermueller, 1775), M. cinxia (Linnaeus, 1758), M. diamina (Lang, 1789), M. didyma (Esper, 1779), M. aurelia (Nickerl, 1850), Argynnis laodice (Pallas, 1771), Proclossiana eunomia (Esper, 1799), Lopinga achine (Scopoli, 1763), Lasiommata maera (Linnaeus, 1758), Hyponephele lycaon (Rottemburg, 1775), Coenonympha hero (Linnaeus, 1761), C. tullia (Mueller, 1764), Minois dryas (Scopoli, 1763), Hipparchia semele (Linnaeus, 1758), Erebia ligea (Linnaeus, 1758), E. euryale (Esper, 1805), E. aethiops (Esper, 1777).
Наявність ще 55 видів, переважно евритопних убіквістів і широко росповсюджених лісо-лучних мезофілів, під час аналізу не враховували. Це стосувалося також і тих видів, котрі були відзначені в урбанізованих ландшафтах центральної частини м. Львова.
Вихідні дані були отримані під час власних польових досліджень автора та збору фауністичної інформації з різних джерел за період від 1990 р. й до сьогодні. Заслуговує на увагу той факт, що за вказаний період на території області не відзначене трапляння 17 видів денних лускокрилих, відомих із зборів кінця ХІХ – початку ХХ ст. (колекції Державного природознавчого музею НАН України у Львові) та літературних джерел цього ж періоду (Hirschler, Romaniszyn, 1909; Romaniszyn, Schille, 1929, та ін.). Ці види, а саме Carcharodus flocciferus (Zeller, 1841), Pyrgus serratulae (Rambur, 1839), P. fritillarius (Poda, 1761), Parnassius apollo (Linnaeus, 1758), Colias palaeno (Linnaeus, 1761), Cupido alcetas (Hoffmannsegg, 1804), Scoliantides orion (Pallas, 1771), Vacciniina optilete (Knoch, 1782), Aricia allous (Geyer, 1837), Neptis sappho (Pallas, 1771), Nymphalis vaualbum (Denis & Schiffermueller, 1775), Melitaea britomartis (Assmann, 1847), Brenthis hecate (Denis & Schiffermueller, 1775), B. daphne (Denis & Schiffermueller, 1775), Boloria aquilonaris (Stichel, 1908), Lasiommata petropolitana (Fabricius, 1787), Hipparchia hermione (Linnaeus, 1767), умовно вважаємо зниклими з регіональної фауни денних метеликів.
У результаті проведених досліджень виявилося, що на даний час в області залишилося 10–12 осередків (рангу урочища) різноманітності денних лускокрилих, які є місцями співмешкання понад 20 (найбільше – 27) видів з наведеного вище списку. Ці урочища мають площі порядку 100–1000 га, у них представлені кальцефільні лучно- й лісостепові (ур. Лиса гора, Біла гора), лісо- й болотно-лучні (ур. Білецький ліс, Заливки, Горбки), псамо- й кальцефільні псевдостепові (ур. Парипси), гірські лучно-лісові (ур. Бескид, Майдан, Зелем’янка) екосистеми. У кожному з таких урочищ проводиться більш або менш активна господарська діяльність, зокрема, викошування сіна, випасання худоби, заготівля деревини тощо, і разом із цим вони залишаються своєрідними рефугіумами різноманіття фауни денних метеликів на тлі навколишніх ландшафтів із загалом «стандартним» видовим складом населення.
Таким чином, аналіз даних щодо сучасного поширення окремих видів денних лускокрилих і їхніх комплексів у межах території антропогенно трансформованого регіону, яким є Львівська область, дає підстави стверджувати, що паралельно із загальним збідненням фауни відбувається процес формування своєрідних осередків (рефугіумів) видової різноманітності цих комах. При цьому такі осередки далеко не завжди приурочені до поширення «умовно корінних» природних екосистем, які ще збереглися в регіоні. Існування таких тенденцій і процесів мало б спонукати до уважнішого ставлення громадськості до проблеми збереження біорізноманіття.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 275-277.