Зараженість паразитами камбали-калкана (Psetta Maxima Torosa) в Азовському морі
Н.О. Скидан
Мелітопольський державний педагогічний університет, Мелітополь, Україна
Одним з показників стану популяції того чи іншого виду є ступінь зараження паразитами. Його надмірні показники за певних екологічних умов можуть значно погіршувати фізіологічний стан організму й навіть призводити до загибелі. Матеріали для даного повідомлення були зібрані в 1998 – 2000 рр. в Обіточній затоці Азовського моря упродовж трьох сезонів (весна, літо, осінь). Як модельний об’єкт нами була вибрана камбала-калкан, зараженість якої в місці досліджень сягала 90% з інтенсивністю інвазії від 1 до 92 екземплярів Botriacephalus scorpii на одну особину хазяїна. Всього було досліджено 154 особини калкана різного віку. Обробка матеріалів здійснювалася за загально прийнятими в паразитології методиками. Зараження риб паразитами відбувається на різних стадіях розвитку. За нашими даними, серед ювенільних особин хазяїна зараженими B. scorpii було майже 48% при інтенсивності інвазії 1-9 екземплярів на одного калкана (в середньому – 2,8). У цій віковій групі риб довжина гельмінтів не перевищувала 10 см. З віком спостерігається зростання всіх показників інвазії B. scorpii. Так, у калканів, що досягли 2+ років екстенсивність інвазії становить 75%, тоді як у віці 3+ роки – майже 95%. Відповідно зростає й середня інтенсивність від 4,7 до 8,1 екземпляри. Після досягнення хазяїнами трьохрічного віку спостерігаються значні коливання чисельності гельмінтів – в одних їх кількість зростає до 30 особин (15%), а у інших не перевищує 10. У віці 4+ та більше років інтенсивність інвазії сягає 100%. Таким чином, зараженість калкана кишковою цестодою із зростанням віку риб підвищується, зокрема, середня інтенсивність інвазії в зазначеному віці складає 19,2 особини на одного калкана. Високі показники зараженості цього виду ендопаразитами зберігаються й після досягнення рибами 5 та 6 річного віку, а інтенсивність інвазії відповідно становить 5,0 та 12,3 екземпляри. У сучасних умовах для калкана вони не є летальними, проте їх незначне зростання за умов погіршення екологічної ситуації ситуації може сприяти елімінації багатьох особин.
Zoocenosis — 2001
Структура і функціональна роль тваринного населення в природних та трансформованих екосистемах: Тези I міжнародної конференції, 17-20 вересня 2001. – Дніпропетровськ: ДНУ, 2001. – С. 52.