Особливості трофічних зв’язків імаго Lycaenidae антропогенно порушених плакорних трав’яних біогеоценозів степового Придніпров’я

УДК 595.789:574.472

К. К. Голобородько

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

Ключові слова: Lycaenidae, консорция, бюджет времени, питание

PECULIARITIES OF LYCAENIDAE IMAGO TROPHIC RELATIONS
IN UPLAND MAN-MADE DEFECTIVE GRASS BIOGEOCENOSES
OF THE STEPPE DNIEPER REGION

K. K. Goloborod’ko

Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine

Key words: Lycaenidae, consortia, time budget, feeding

Для детального вивчення антропогенного впливу на консортивні зв’язки Lycaenidae ми провели серію досліджень в умовах Дніпропетровської агломерації. Модельна площа знаходиться у м. Дніпропетровську, на схилі південної експозиції балки Зустрічної. Роботи проводились на ділянці цілинного степу, з одного боку оточеного штучними насадженнями акації білої та дуба звичайного, а з іншого – залізничною колією.

Модельну екосистему складають різнотравно-кострицево-ковилові асоціації з домінуванням вузьколистих щільнодернинних злаків (Festuca, Koeleria) із домішками ксерофільного різнотрав’я (в основному Salvia nutans та Medicago romanica) та значного відсотка рудеральної рослинності. Усього тут зареєстровано 9 видів Lycaenidae – учасників мероконсорцій суцвіть S. nutans, що в 1,6 раза менше, ніж у екосистемах за межами агломерації.

Слід зауважити, що із складу консорції вийшли переважно ксерофільні стенобіонтні види (Tomares nogelii dobrogensis, Thersamonia thersamon, Pseudophilotes bavius, Plebejus pylaon), і навпаки, залишились еврибіонтні види Lycaenidae.

Такі учасники мероконсорції як Thersamonolycaena dispar rutila та Celastrina argiolus навіть збільшили дольову участь з 2 до 7 % та з 11 до 21 % відповідно. З наведених прикладів можна зробити висновок про загальне видове різноманіття Lycaenidae ділянок, що порівнюються.

Зміни трофічної складової мероконсорцій S. nutans у першу чергу спостерігались на рівні показників бюджетів часу, що витрачаються в середньому на один акт живлення.

Показники бюджету часу трофічного зв’язку для всіх зареєстрованих видів збільшились. Це відбулось за рахунок зменшення кількості видів Lycaenidae, а отже й конкуренція за ресурси живлення стала менш напруженою всередині родини. Імовірно, що саме така ситуація й відбилась на показниках часу.

Цікавою обставиною стало те, що, незалежно від зміни бюджетів часу, достовірних відмінностей показників ваги імаго обох статей не встановлено. Розбіжності довжини хоботків імаго двох пробних площ також не достовірні.

---

Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 253-254.