Кінь Пржевальського (Equus przewalskii) та проблема оптимізації техногенних ландшафтів Чорнобильської зони відчуження

УДК 599.723:504.054

К. Слівінська

Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, м. Київ, Україна,
E-mail: kateryna@izan.kiev.ua

Ключові слова: Чорнобильська аварія, Equus przewalskii,суха підстилка, випас

PRZEWALSKI’S HORSE (EQUUS PRZEWALSKII)
AND PROBLEM OF OPTIMIZATION
OF TECHNOGENIC LANDSCAPES IN CHORNOBYL ZONE

K. Slivinska

Schmalhausen Institute of Zoology of the NASU, Kyiv, Ukraine, E-mail: kateryna@izan.kiev.ua

Key words: Chornobyl disaster, Equus przewalskii, dry litter, grazing

Після Чорнобильської катастрофи у 1986 р. на понад 3 тис. км2 польових угідь, вилучених з господарського обороту, проходять процеси ренатуралізації та відтворення природних флористичних і фауністичних угруповань. Зокрема, внаслідок припинення сільсько­господарської діяльності після аварії розпочались процеси відновлення природної рослинності шляхом утворення перелогів на покинутій ріллі. Разом з цим, щороку накопичується значна кількість сухої трав’янистої маси, товстий її прошарок перешкоджає лісовідновленню, підвищує пожежонебезпечність територій.

Як один із найбільш перспективних шляхів вирішення проблем споживання та переробки рослинності перелогів і луків зони було запропоновано використання випасу на них табунних коней. Для його реалізації в 1998 р. до Чорнобильської зони відчуження з Біосферного заповідника «Асканія-Нова» ім. Ф. Е. Фальц-Фейна УААН було інтродуковано коня Пржевальського (Equus przewalskii Poljаkov, 1881), де на той час його чисельність вже перевищувала допустимі межі. Це вид, який включено до Міжнародної Червоної книги.

У зв’язку з цим зрозуміла актуальність з’ясування адаптацій диких коней до нових умов існування, дослідження впливу на трав’яний біом в умовах Чорнобильської зони відчуження. Вирішення цих завдань нами здійснювалося комплексно, зокрема, були проведені спостереження за динамікою чисельності та особливостями поведінки поголів’я, особливостями живлення коня Пржевальського в умовах Чорнобильської зони відчуження, паразитами вільноіснуючих коней. Оскільки коні Пржевальського перевезені до території з хронічним радіаційним опроміненням, також проведено дослідження щодо накопичення ними радіонуклідів, які є додатковим фактором, що впливає на прояв адаптаційного потенціалу тварини в цих умовах. Виявлення ролі коней в процесах оптимізації функціонування трав’яного біому як основного місця їх існування нами здійснювалось в декількох напрямках – досліджувались вплив трофічної та механічної діяльності коней на травостій.

Досвід п’ятирічного існування коней Пржевальського в Чорнобильській зоні відчуження показав, що інтродуценти адаптувалися до великої території (за нашими підрахунками – майже 300 км2), наявних пасовищ, клімату поліської зони, специфіки внутрітабунних відносин. Чисельність диких коней збільшилась утричі (за нашими спостереженнями, станом на 01.02.2005 р. тут налічувалось 66 особин). У коней сформовані відповідні форми поведінки, утворені гаремні групи, з’явились нащадки, які вже здатні до виживання у дикій природі. Коні вільної популяції, включені в природні відносини, опановують форми поведінки, сформовані в процесі природного добору. До виживання в мінливих умовах навколишнього середовища найбільш готові самостійно сформовані сімейні групи, з численними родинними та іншими зв’язками.

Зареєстровано, що коні Пржевальського поїдали 67 видів рослин. За числом споживаних видів на першому місці – родина злакових (17), потім – бобові (7) та складноцвіті (7), решта (36 видів рослин) відноситься до 22 інших родин. На поліських територіях коні Пржевальського активно включають у раціон гілковий корм, особливо взимку–навесні, коли запас трав’янистого корму мінімальний.

У результаті наших паразитологічних досліджень у диких коней зареєстровано 29 видів нематод, один вид цестод і два види личинок оводів. З’ясовано, що в умовах вільного існування в Чорнобильській зоні відчуження у коня Пржевальського значне видове різноманіття паразитів корелює з їх невисокою інтенсивністю інвазії. Слід відзначити, що клінічно виявлених симптомів наявності кишкових паразитозів у чорнобильського поголів’я диких коней не виявлено. Тварини зберігають характерні зовнішні ознаки та високу стійкість до інвазій у всі сезони року, що проявляється в задовільному стані тварин і збільшенні чисельності їх популяції.

Встановлено, що забруднення основного корму (трав’янистих рослин) по 137Cs коливається від 160 до 1300 Бк/кг. Відповідно змінюється забруднення кінських фекалій –
1300–1800 Бк/кг. Як і у свійських коней концентрація 137Cs у фекаліях коней Пржевальського перевищує його вміст у кормах. Вирахуваний за цими даними та вмістом радіонуклідів у органах та тканинах коня коефіцієнт концентрації радіонуклідів в організмі тварин становив 2 %, що вдвічі нижче, ніж у великої рогатої худоби та втричі – ніж у свійських коней.

Нами виявлено позитивний вплив випасу коней на видову різноманітність. Так, при визначенні видового складу рослин на території Чорнобильської зони відчуження з різним пасовищним навантаженням, на експериментальній ділянці (вольєр) виявлено 18 видів рослин, в контрольній частині – 11 видів. Зокрема, помірний випас сприяє якісному й кількісному розвитку злаків і конюшини. Проаналізовано стан лучних фітоценозів стосовно запасів відмерлої рослинної маси. Виявилось, що присутність коней стримує накопичення трав’яної підстилки – товстого шару відмерлої рослинної маси. Чим частіше відвідували коні певні місця, тим менший шар сухої трави там реєструвався.

Таким чином, кінь Пржевальського виявив високий адаптаційний потенціал в нових умовах на території Чорнобильської зони відчуження. Тварини зберігають характерні зовнішні ознаки та високу стійкість до паразитозів у всі сезони року. Виявлено, що регламентований випас на території Чорнобильської зони відчуження зменшує накопичення трав’яної підстилки, стимулює її розклад та сприяє збільшенню видової різноманітності рослин у трав’яному біомі. Такий вплив коней Пржевальського, за умови достатньої чисельності поголів’я, прискорить процеси відновлення гомеостазу в порушених людиною екосистемах. Рекомендуємо використовувати цих коней як природний механізм відновлення порушених трав’яних біомів.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 505-507.