Знезараження гною, як метод боротьби зі стронгілятозами худоби
УДК 576.895.132
Л. І. Шендрик, О. О. Бойко
Дніпропетровський державний аграрний університет, Дніпропетровськ, Україна
MANURE DISINFECTION AS A METHOD
OF STRONGYLOIDIASIS CONTROL IN LIVESTOCK
L. I. Shendryk, O. O. Boiko
Dnipropetrovsk State Agrarian University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Стронгілятозні захворювання у худоби реєструються як у приватних господарствах, так і на державних підприємствах, які використовують літнє пасовищне утримання тварин. Ці гельмінтози наносять значних втрат через зниження продуктивності худоби, лікування та профілактичні заходи. Одним із профілактичних заходів проти стронгілятозів є запобігання розповсюдження яєць гельмінтів шляхом знезараження гною. Таких методів знезараження декілька. Найрозповсюдженішими є біологічні (природні або штучні), перші з них базуються на біологічних процесах, які відбуваються у природних умовах – у відстійниках-накопичувачах (прифермерських і польових), біологічних ставках, лагунах, ґрунті, компості, буртах. Штучні методи знезаражування рідкого гною засновані на біологічних процесах, які відбуваються у створених умовах – в аеротенках, окислювальних траншеях, метантенках, на біофільтрах тощо.
Не дивлячись на велику кількість розроблених методів підвищення екологічної безпеки тваринних відходів, на сьогодні найпопулярнішим методом знезаражування гною в умовах Дніпропетровської області є знезараження у сховищах і буртах. У першу чергу це пояснюється складними економічними умовами більшості агропідприємств і соціальними змінами, які відбулися у 1990-і роки. Такі зміни стосуються як взагалі методів ведення тваринництва, так і зокрема, стану заходів боротьби з гельмінтами та іншими паразитами, які відкинуто майже у доскрябінівську епоху 1920-х років. Мета цієї роботи – встановити в умовах Дніпропетровської області тенденцію зниження загальної кількості личинок гельмінтів при використанні знезаражування гною у буртах у приватних господарствах.
Для проведення досліду визначали склад гельмінтофауни кишечника худоби у приватному секторі Царичанського району Дніпропетровської області. Методом ларвоскопії виявлено личинок кишкових стронгілят. Зареєстровано 4 види підряду Strongulata: Bunostomum phlebotomum, Haemonchus contortus, Chabertia ovina, Oesofagostomum radiatum. За результатами наших досліджень екстенсивність інвазії у цих пробах склала 100 %. Інтенсивність буностомозної інвазії коливалась від 8 до 15 личинок у полі зору мікроскопа, гемонхозної – від 1 до 3 личинок, хабертіозної – до 3 личинок та езофагостомозної – до 1 личинки у полі зору мікроскопа. Після цього досліджено гній, який зберігався у буртах протягом одного місяця. При цьому інтенсивність буностомозу складала від 2 до 3 личинок у полі зору мікроскопа, гемонхозу, хабертіозу та езофагостомозу – до 1 личинки у полі зору мікроскопа. Інтенсивність інвазії у місячному гної знижується. Гній, що зберігався у буртах протягом 3 та 6 місяців має низьку інтенсивність інвазії. У пробах екскрементів тримісячного гною зовсім не було виявлено личинок гемонхусів, а у пробах екскрементів шестимісячного гною нами виявлено тільки личинок буностом і хабертій. Личинок стронгілят у пробах екскрементів, які зберігались у буртах протягом року, не було виявлено зовсім.
Таким чином, при зберіганні гною у буртах життєздатність і інвазійність паразитарних збудників залишилась на достатньо високому рівні протягом шести місяців із незначною тенденцією до зниження загальної кількості личинок.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 355-356.