Фабричні зв’язки у процесі гніздобудівельної активності дендрофільних гризунів у штучних гніздівлях на території Кам’янецького Придністров’я (Хмельницька область)

УДК 591.521:(599.323.2+599.323.4) (477.43)

Г. Ю. Зайцева

Інститут екології Карпат НАНУ, Львів, Україна, zaitsevasonia@yahoo.com

NEST-BUILDING ACTIVITY OF ARBOREAL RODENTS
IN NEST-BOXES IN THE TERRITORY OF KAMENETSKE
PRYDNISTROVJA (KHMELNITSKIJ REGION)

H. Y. Zaytseva

Institute of Ecology of the Carpathians of NAS of Ukraine, Lviv, Ukraine

У процесі побудови гнізд між дендрофільними гризунами та навколишнім середовищем формуються фабричні зв’язки – такі біоценотичні відносини, в які вступає вид, що використовує для своїх споруд (фабрикації) продукти виділення, рештки та живі особини іншого виду (Чернова, Билова, 1986). У літературних джерелах детальних даних щодо структурно-функціональної ролі гніздобудівельного матеріалу дендрофільних гризунів немає (Айрапетьянц, 1983; Сони (Myoxidae) мировой фауны, 2001; Лозан, 1970; Wachtendorf, 1951). Мета нашого дослідження – провести порівняльний аналіз гніздобудівельних матеріалів вовчків горішкового (Muscardinus avellanarius Linnaeus, 1758) і сірого (Glis glis Linnaeus, 1758) та миші жовтогорлої (Sylvaemus tauricus Pallas, 1811).

Дослідження проводили у заказниках «Панiвецька дача» та «Совий яр» у середньовіковому дубово-грабовому лісі бересклетово-яглицево-волосисто-осоковому, з розвиненим підростом і різноманітним підліском. Щільність штучних гніздівель у заказнику «Панiвецька дача» була 25 гнізд/га, а у заказнику «Совий яр» – 50 гнізд/га. Моніторинг дуплянок відбувся впродовж 2004–2006 рр., спостереження проводили щомісячно від квітня до листопада. Наприкінці сезону досліджень дуплянки очищали від гнізд і у процесі камерального опрацювання проводили аналіз їх будівельного матеріалу. Виділено 43 фракції будівельного матеріалу, які об’єднали у такі групи: листяна, трав’яна, деревна, тваринна, насінна, мохова й антропогенна. На території заказника «Панiвецька дача» також провели експеримент з використання антропогенного матеріалу мешканцями дуплянок.

Протягом періоду досліджень із штучних гніздівель вилучено та проаналізовано 202 гнізда вовчка горішкового всіх чотирьох типів (Wachtendorf, 1951), переважали гнізда мішаного типу (55,3 %). Шаруваті гнізда були у більшості випадків виводковими, оскільки їх структура забезпечує максимальний захист від мінливих погодних умов. У будівельному матеріалі у гніздах вовчка горішкового переважала листяна група (54,6 %). Також зі штучних гніздівель вилучено та проаналізовано 35 гнізд миші жовтогорлої, в яких переважало листя (54,6 %), і 21 гніздо вовчка сірого, також із найбільшою часткою листяної групи матеріалів (41,7 %). Хоча частка листяної групи у гніздах миші жовтогорлої була подібна до частки цієї групи у гніздах вовчка горішкового, але способи використання були відмінними, оскільки миша жовтогорла використовувала переважно цілі листкові пластинки, з яких формувала хаотичне гніздо, а вовчок горішковий із цілих листків будував кулеподібний зовнішній шар, а для внутрішньої камери подрібнював листя. Частка листяної групи у гніздах вовчка сірого була меншою ніж у гніздах вовчка горішкового, і спосіб використання листя – подібний до гнізд миші жовтогорлої.
Різноманітність листя деревних порід була більша у вовчка горішкового, ніж у миші жовтогорлої та вовчка сірого. У гніздах миші жовтогорлої та вовчка горішкового використаний подібний спектр листя, але у гніздах вовчка горішкового листя граба звичайного (Carpinus betulus L.) істотно переважало листя дуба звичайного (Quercus robur L.), а в гніздах миші жовтогорлої листя грабу та дубу використано майже однаково часто. На нашу думку, така відмінність пояснюється особливостями структури гнізд, оскільки вовчок горішковий будує кулеподібні гнізда, для утворення та збереження форми яких більше придатні пластичні листки граба, а у безформному гнізді миші жовтогорлої цупкі листки дубу краще виконують захисні функції.

Загалом частка деревної групи більша у гніздах миші жовтогорлої (21,4 %), ніж у гніздах вовчка горішкового (14,9 %). У гніздах миші жовтогорлої частіше трапляються гілочки, водночас частка лубу втричі менша в її гніздах за частку в гніздах вовчка горішкового, де цей матеріал використаний у внутрішній камері. Деревна група у гніздах вовчка сірого – суттєвий елементом (18,1 %), представлений трьома фракціями, які однаково часто використовуються. У гніздах усіх дендрофілів насінна група складається з решток їхнього раціону. Відповідно до нього, у гніздах вовчка горішкового домінантом є насіння граба (81,0 %), а у гніздах миші жовтогорлої більше трапляються жолуді (46,7 %) і, також, насіння граба (40,0 %). Частка трав’яної групи суттєва у гніздах вовчків горішкового (15,7 %) та сірого (16,7 %), що свідчить про схильність використання вовчками наземних рослин для побудови своїх деревних гнізд. Частота використання трав’яних фракцій мишею жовтогорлою теж досить висока, але більшість їх належала попереднім гніздам птахів чи вовчків. Удвічі більшою була частка тваринної групи у гніздах вовчка сірого (9,7 %) ніж у гніздах вовчка горішкового (4,3 %), оскільки пір’я птахів – постійний компонент гнізд першого виду, тоді як у гніздах другого воно трапляється випадково. Використання тваринних фракцій мишею жовтогорлою більш подібне до вовчка горішкового (4,1 %), однак різноманітність елементів суттєво менша. Під час побудови власних гнізд миша жовтогорла та вовчок горішковий використовували мох із гнізд синиць (Parus spp.) і вовчка сірого, чим зумовлена порівняно висока частка участі цього матеріалу в їх гніздах. Водночас у гніздах вовчка сірого мох траплявся також у тих випадках, коли гнізда цього дендрофіла були побудовані у порожніх дуплянках. Тільки вовчок горішковий використав у гніздах запропонований антропогенний матеріал (найчастіше – червону нитку), а у гніздах миші жовтогорлої та вовчка сірого поодиноко траплялися випадкові антропогенні елементи.

У результаті порівняння груп будівельних матеріалів у гніздах дендрофільних гризунів, можна зарахувати фракції листяної, деревної та трав’яної груп до основних гніздових матеріалів, а тваринної, насінної, мохової та антропогенної груп – до додаткових. Серед усіх гніздових фракцій виділяємо 13 елементів, частки яких були найбільшими (>20 %) в межах кожної групи матеріалів. П’ять із них траплялися у гніздах усіх трьох досліджуваних видів: листя граба та дуба, гілочки, трава та пір’я горобиних птахів. Отже ми можемо говорити про стабільну преференцію деревних гризунів щодо цих матеріалів.

Масове заселення вовчком горішковим дуплянок відбувалося у травні, але преференцій щодо заселення ним гнізд певного виду птахів не виявлено, оскільки вибір дуплянки зумовлений присутністю чи відсутністю її на індивідуальній ділянці вовчка горішкового. Загалом він займав близько третини пташиних гнізд у межах кожного виду. Заселення дуплянок вовчком сірим також відбувається у травні, більшість (35,1 %) його гнізд зроблена у порожніх дуплянках. Оскільки заселення миші жовтогорлої дуплянок відбувалося переважно у літньо-осінній період, більшість її гнізд були зроблені на основі гнізд вовчка горішкового (33,3 %) та мухоловки білошийої (Ficedula albicollis Temminck) (22,9 %).

Аналізуючи усі вищенаведені дані можна стверджувати, що у виборі гніздобудівельного матеріалу дендрофільні гризуни проявляють високу пластичність і використовують найпоширеніші у біотопі матеріли. Вибір гніздобудівельних матеріалів залежить від їх численності та доступності, індивідуальних уподобань тварин. Також спостерігаємо залежність частоти використання певних типів матеріалів від структури гнізда, оскільки у гнізді вовчка горішкового захист від вологи та змін температури навколишнього середовища досягається шляхом багатошаровості структури, а у гніздах миші жовтогорлої та вовчка сірого – завдяки фізичним і механічним особливостям гніздових компонентів. Загалом можна відзначити подібність спектрів гніздобудівельних матеріалів дендрофільних гризунів і відмінність способів їх використання. Оскільки більшість гніздобудівельних фракцій прямо чи опосередковано пов’язана з деревами, можемо говорити про стабільний фабричний зв’язок між гризунами-дендрофілами та такими деревними породами як граб і дуб.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 482-484.

Розповісти колегам:

Опубликовать в Google Plus
Опубликовать в LiveJournal
Опубликовать в Мой Мир
Опубликовать в Одноклассники