Оцінка сучасного екологічного стану деяких різнотипних водних об’єктів Києва за показниками макрозообентосу та макрозооперифітону

УДК 591.524.11:574(285.3)

Ю. М. Воліков
Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна

J. N. Volikov
Institute of Hydrobiology of NASU, Kyiv, Ukraine

Матеріалом для даної роботи слугували збори зооперифітону та зообентосу протягом вегетаційного сезону 2012 р. Проби відбирали на різнотипних водних об’єктах Києва: річкового типу (ділянки Канівського водосховища «Собаче гирло» і район парку «Новодницький»), водойм озерного типу (верхня та нижня водойми житлового масиву «Троєщина»). Мета роботи – визначити рівні розвитку, різноманіття донної фауни та макрофауни обростань на основі розрахунку біотичних індексів угруповань.

Вивчення фауни макробезхребетних проведено за загальноприйнятими гідробіологіч¬ними методиками. Донні проби відбирали дночерпачем СДЧ-100 у дворазовій повторності у двох зонах: 1) поблизу від берега (залежно від крутизни берегового схилу) на глибинах до 0,8 м у поясі водяної рослинності; 2) на глибинах 3–9 м. Угруповання обростань досліджували на різних типах твердих субстратів із використанням відповідних методик. Усього вивчено 31 кількісну пробу макрозообентосу та макрозооперифітону.

Таблиця. Характеристика екологічного стану різнотипних водойм м. Київ
за біотичними показниками угруповань макрозообентосу та макрозооперифітону

Примітка: водний об’єкт 1 – житловий масив «Троєщина» (верхня водойма), 2 – «Троєщина» (нижня водойма), 3 – річкова ділянка Канівського водосховища (парк «Новодницький»), 4 – річкова ділянка Канівського водосховища («Собаче гирло»); біомаса – г/м², чисельність – екз./ м².

Усі досліджувані водойми зазнають різного рівня антропогенного впливу, наслідки якого іноді перекривають дію природних факторів і домінують у формуванні та функціону-ванні донних біоценозів. Розбічності видового складу зообентосу водойм залежали, головним чином, від глибини, швидкості течії та структури донних відкладень. Залежності таксономіч¬ного складу макрозооперифітону від типів твердих субстратів не виявлено. Постійним компонентом бентосу та перефітону були черевоногі молюски роду Viviparus, широко представлені групи хірономід та олігохет. Інші безхребетні зустрічалися періодично. Через значне забруднення донна макрофауна нижньої водойми житлового масиву «Троєщина» була повністю відсутня (так зване «мертве дно»).

Значення індексу різноманіття Шеннона досліджених водойм коливалися у діапазоні від 1,68 біт/екз. (нижня водойма житлового масиву «Троєщина») – макрозооперифітон «Троє¬щина» (α΄-мезосапробна зона) до 3,28 біт/екз. у річковій ділянці Канівського водосховища («Парк Новодницький») (β΄-мезосапробна зона) – макрозооперифітон. На річкових ділянках бентос відрізняється значною агрегованістю. Тому з повною впевненістю про підвищення чисельності та біомаси в літній період робити висновки важко. У досліджених слабко проточних водоймах таке підвищення спостерігалося, але суттєвих змін у видовому складі не відбувалося.

За використаними показниками найгірші умови існування макрофауни присутні в донних угрупованнях нижньої водойми житлового масиву «Троєщина» та річкової ділянки «Парк Новодницький». Що стосується останньої, причинами несприятливих умов тут можуть бути зменшення швидкості течії та викиди забруднюючих речовин із міських колекторів.

---

Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 37-38.