Моніторинг ґрунтів міста Мелітополь
УДК 504.53:631.4(477.64)
О. В. Рубанська
Таврійський державний агротехнологічний університет, Мелітополь, Україна, oksana-rubanskaja@rambler.ru
О. V. Rubanska
Tavria State Agrotechnological University, Melitopol, Ukraine
Місто Мелітополь – значний промисловий центр на півдні Запорізької області, де зосереджені підприємства машинобудівної, легкої та харчової промисловості. 52,0 % його території зайнято житловими забудовами, а 12,5 % – парковими насадженнями. Територія Міста знаходиться у степовій агрозоні. Ґрунтовий покрив на території вододільної частини міста представлений супіщаними та піщано-середньосуглинковими ґрунтами чорноземного типу, каштановими та темно-каштановими ґрунтами. Незважаючи на скорочення потужностей промислових підприємств, вплив їх діяльності існує і зараз. Міські ґрунти – середовище, яке накопичує практично всі види забруднювачів.
Один із найпоширеніших методів дослідження забруднення ґрунтів – біоіндикація. Проби ґрунту відбирали в 10 різних пунктах м. Мелітополь на жвавих перехрестях із різною інтенсивністю автотранспорту, в умовах промислового впливу. Як контроль використали універсальний ґрунт із відомим мінеральним складом, виготовлений згідно зі стандартами. Як тест-систему застосовано рослини пшениці, редиса та крес-салата, які характеризуються різними біолого-екологічними властивостями і часто використовуються як тест-організми. Досліджено енергію проростання, схожість, довжину коренів, висоту пагонів та біомасу рослин. Енергія проростання редису в контролі на п’яту добу досягла максимального значення 90–94 %.
На всіх ділянках спостерігали зниження енергії проростання насіння досліджуваних рослин. Низька енергія проростання зареєстрована на ділянці з інтенсивним рухом автотранспорту (зниження енергії проростання становило 25–50 %). Фітотоксичний ефект проявився у зменшені схожості насіння тест-рослин: крес-салат – 65 %, редис – 50–75 %, пшениця – 70–83 %. У тест-рослин, вирощених на дослідних ґрунтах, коренева система зменшувалась (30–63 % довжини кореня контрольних рослин), рідше збільшувалася (на 16–30 % порівняно із контролем), тобто відмічався «ефект стимуляції». Ріст наземної частини тест-рослин на міських ґрунтах також супроводжується у переважній більшості випадків зниженням (45–80 % висоти контрольних рослин) довжини пагонів, і рідше – видовженням пагонів (на 14–26 % більше контрольних рослин). За результатами вимірювання фітомаси тест-рослин, спостерігали значне її зниження (40–80 % від контролю) та рідше перевищення значень контрольних вимірювань (на 50 % більше контролю). Таким чином, найбільше забруднені ґрунти поблизу доріг з інтенсивним рухом автотранспорту, зокрема у західній частині міста. Відносно чиста територія парку та приватний сектор на околиці міста.
Zoocenosis — 2015
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІІ Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Ліра, 2015. – С. 51-52.