Біотестування якості води водойм міської зони Києва

УДК 574.21 + 574.58

Л. С. Кіпніс, Ю. М. Ситник, А. С. Комарова

Інститут гідробіології НАНУ, м. Київ, Україна

Ключові слова: водное загрязнение, биотестирование, водоемы

WATER QUALITY BIOTESTING
OF RESERVOIRS OF KYIV URBAN ZONE

L. S. Kipnis, Yu. M. Sytnik, A. S. Komarova

Institute of Hydrobiology NASU, Kyiv, Ukraine

Key words:water pollution, biotesting, water bodies

Вплив діяльності людини на стан водних об’єктів проявляється не тільки в погіршенні якості води, обмілінні й замуленні водойм, а й у хімічному й радіаційному забрудненні. Найбільше цей негативний вплив проявляється у великих містах розвинених країн, де зростаюче техногенне й антропогенне навантаження на навколишнє середовище найбільш відчутне. Це призвело до того, що зараз майже не залишилося водойм із природним гідрологічним режимом і хімічним складом, не порушених антропогенною діяльністю.

У 2001–2002 рр. вивчалися водойми міської зони Києва: озера – Синє, Блакитне, Центральне, Редьчине, Опечень-верхнє, Куренівське, ставки «Бетонний» (вул. Зодчих) і «Бетонний» (вул. М. Булгакова), які розташовані на річці Нивка, притоці річки Ірпінь, ставок № 2 у парку «Нивки», другому у каскаді із чотирьох ставків на річці Сирець, що впадає в одне з озер на Оболоні; і ставок № 1 в Голосіївському парку (басейн р. Либідь), оз. Тельбін. Для оцінки токсичності природних вод проведено біотестування із використанням тваринних і рослинних тест–об’єктів. У дослідах як тест–об’єкти використали гіллястовусих ракоподібних Daphnia magna Straus й Ceriodaphnia affinis Lilljeborg. Також проводили досліди на цибулі звичайній Аllium сepa, насінні салату Lactuca sativa. Для оцінки мікробіологічного забруднення використовували H2S–тест.

Отримані результати свідчать про відносну чистоту досліджених природних вод міста Києва, особливо на класичних тест–об’єктах й класичних тестах на гостру токсичність (Daphnia magna й Ceriodaphnia affinis). І все ж при розгляді результатів тестування всієї батареї тест–об’єктів необхідно відзначити хронічну токсичність води практично для всіх досліджених водних об’єктів. Тест на насінні салату показує збільшення самоочисної здатності води досліджених аквасистем міської зони Києва від весни до осені. Це підтверджує й тест на корінні цибулі. Н2S–тест показує наявність фекального забруднення всіх досліджених аквасистем, що найбільш виразно проявляється навесні, при мінімальній очисній активності у водоймі. Звертає на себе увагу той факт, що при використанні набору різних тест–об’єктів виникає нагальна потреба у розробці інтегральної оцінки для приведення в єдине ціле результатів тестування.

За результатами тестування природної води водойм міської зони Києва можна відзначити, що найбільш брудна вода навесні при мінімальній очисній здатності аквасистем і надходженні паводкових вод. Результати біотестування водойм м. Києва показали наявність гострої токсичності для дафній і церіодафній при тестуванні проб придонних шарів води й відсутність гострої токсичності для інших організмів. Поверхня озера не була токсичною для всіх тест–організмів. Зіставлення даних біотестування, гідрохімічних і токсикологічних досліджень показало, що майже всі вивчені водойми можна віднести до «чистих», якщо говорити про поверхневі води. Донні відклади виявилися токсичними. За гідрохімічними, токсикологічними показниками і результатами біотестування вони були досить брудними. За деякими показниками, гранично допустимі концентрації перевищувалися в кілька разів, зокрема, за вмістом важких металів і нафтопродуктів. Особливу увагу необхідно звернути на якість води оз. Тельбін. Вода цього озера була гостро токсичною для батареї біотестів протягом усього року й на всіх вивчених горизонтах. Про наявність гострої токсичності свідчать результати біотестування проб донних відкладів ставка № 1 (Голосіївський парк), озер – Центральне, Тельбін і Куренівське.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 12-13.