Чисельність і біотопічний розподіл сорокопуда тернового (Lanius collurio) у призалізничних лісосмугах Дніпропетровщини
УДК 598.292.2:574.47
М. А. Листопадський
Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна
Ключові слова: Lanius collurio, численность, распределение
NUMBER AND BIOTOPIC DISTRIBUTION OF SHRIKE
(LANIUS COLLURIO) IN RAILWAYSIDE FOREST BELTS
OF DNIPROPETROVSK REGION
M. A. Listopadsky
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Key words: Lanius collurio, number, distribution
Сорокопуд терновий (Lanius collurio) – найбільш поширений вид роду Lanius на території України. Це типовий птах штучних лісових насаджень степової зони. Він належить до лісо-узлісного екологічного комплексу, входить до складу зоофагів другої або третьої ланки трофічної піраміди, що утворюється у лісових насадженнях. Щільність поселення сорокопуда тернового може бути якісним індикатором певного ценотичного угруповання.
Наші дослідження проведені в гніздові періоди 2002–2005 рр. у призалізничних лісосмугах, що розташовані на території Синельниківського району Дніпропетровської області уздовж залізничної колії, що сполучає м. Синельникове та м. Дніпропетровськ між станцією «Синельникове – 2» та зупинкою – «207 км» Придніпровської залізниці. Довжина маршруту – 30 км: білоакацієве насадження з бузиною чорною та терном – 14 км, білоакацієво-кленове насадження з бузиною чорною та скумпією звичайною – 8 км, дубово-білоакацієво-кленове насадження з поодинокими групами чагарників терну – 5 км, білоакацієво-кленове насадження без чагарників та другого деревного ярусу – 2 км, розріджене молоде насадження білої акації та скумпії – 1 км.
Візуальні спостереження проводили в ранкові часи, коли активність птахів найвища. Враховували особин, що фіксувались на присаді – дротах лінії електромережі, яка «супроводжує» залізничну колію й тягнеться уздовж лісонасаджень. Таким чином, ця присада була оптимальною для полювання птахів у даних умовах. Кожний зафіксований на присаді птах розцінювався нами як одна гніздова пара. На основі проведених піших обліків, що частково охоплювали кожний із досліджених біотопів, встановлено частку недообліку, яка не перевищувала 36 % (найбільша – у білоакацієво-кленових насадженнях із бузиною чорною та скумпією звичайною).
Найбільша чисельність сорокопуда тернового у гніздовий період відмічена для білої акації з бузиною та терном – 8,2 ос./км маршруту (із урахуванням недообліку). Менша чисельність виду у дубово-білоакацієво-кленових насадженнях із поодинокими групами терну – 5,7, розріджених молодих насадженнях білої акації та скумпії звичайної – 3,8, білоакацієво-кленових насадженнях із бузиною чорною та скумпією звичайною – 2,2, та білоакацієво-кленових насадженнях без чагарників і другого деревного ярусу – 0,8 ос./км маршруту.
Установлено, що в досліджених призалізничних лісосмугах найпридатніші для гніздування сорокопуда тернового старі насадження робінії псевдоакації з обов’язковою наявністю терну та поодиноких домішок дерев інших порід (клену польового, шовковиці чорної тощо), де проективне покриття трав’яного ярусу становить 75–80 %. Насадження без чагарників, що мають молодий вік і значно зріджені внаслідок конкуренції з степовою рослинністю, не мають достатньо гніздопридатних територій. Птахи зустрічаються тут спорадично.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 430-431.