Внутрішньопопуляційна мінливість популяцій Eristalis tenax (Diptera, Syrphidae) на території Івано-Франківської області

УДК 595.773.1:57.064

В. Р. Третяк, А. Г. Сіренко

Прикарпатський національний університет ім. Василя Стефаника,
Івано-Франківськ, Україна, bratlibo@yahoo.co.uk

INTRAPOPULATION VARIABILITY OF ERISTALIS TENAX
(DIPTERA, SYRPHIDAE) POPULATIONS
IN IVANO-FRANKIVSK PROVINCE (UKRAINE)

V. R. Tretiak, A. G. Sirenko

Vasyl Stefanyk Precarpathian National University, Ivano-Frankivsk, Ukraine, bratlibo@yahoo.co.uk

Вид сирфід Eristalistenax Linnaeus, 1758 (Diptera, Syrphidae) характеризується значним ступенем популяційної мінливості забарвлення другого та третього тергітів черевця. Наявність плям на сегментах абдомену визначає даний вид сирфід як Бейтсового міміста відносно до бджоли медоносної (Apis mellifera). Крім забарвлення спостерігається ще поведінкове наслідування, що дає змогу охарактеризовувати популяції цих двох видів як симпатричні. У даній роботі нами дається оцінка внутріпопуляційної мінливості виду E. tenax на прикладі популяцій Івано-Франківської області.

На сьогоднішній день як матеріал для феногенетичних досліджень використовується все більше видів тварин і рослин, що відносяться до різноманітних систематичних категорій. Не останнє місце у цих дослідженнях займають роботи, присвячені вивченню поліморфізму деяких видів сирфід: Volucella bombylans (Linnaeus, 1758) – роботи Gabritschevsky (1924, 1926), Merodon equestris (Fabricius, 1794) – роботи Conn (1972), Eristalis intricaria (Linnaeus, 1758) – роботи Heal (1979), E. arbustorum (Linnaeus, 1758) – роботи Heal (1981), Episyrphus balteatus (De Geer, 1776) – роботи Hollowey, Marriott, Crocker, (1997) та багато інших. Нами обрано космополітичний вид сирфід Eristalis tenax L., що масово трапляється на території області, імаго якого є полінонектарофагом.

Для написання даної роботи використані результати зборів імаго E. tenax за 2005 рік. Відлов проводили на квітах Tagetes signata, Arnika montana, Bellis perenis, Mentha aquatica та у чагарнику Pinus mugo. Збір і камеральну обробку проводили за стандартними методиками (Штакельберг, 1969). Загальна кількість проглянутих особин склала 1202 екземплярів (452 ♀♀ і 750 ♂♂). У E. tenax нами спостерігались кольорові варіації забарвлення волосків грудей та вентральної частини стегон третьої пари кінцівок, проте візуально найочевиднішою є наявність жовтих плям на черевці. Фенотипічні зразки були виділені в 14 основних класів (усі виявлені екземпляри вписувались в описану схему) залежно від наявності та площі кольорових плям на другому та третьому тергітах абдомену. На основі фенотипів виділено 19 фенів черевця за загальноприйнятою методикою (Яблоков, Ларина 1985). Для зручності фени другого тергіта об’єднані у групу А, фени третього – у групу В, кожний фен мав свій індекс.

Для характеристики мінливості у популяції використвували показник внутрішньо­пуляційної різноманітності µ (середня кількість морф популяції) та частка рідкісних морф h (Животовский, 1982).

У ході досліджень відмічено що різні фени зустрічаються з різною частотою у ♀♀ і ♂♂, формуючи таким чином чітку статеву відмінність забарвлення. Практично всі ♀♀ належать до перших семи класів морф і характеризуються темнішим забарвленням абдомену, у свою чергу ♂♂ мають світліше забарвлення і в основному займають сім наступних класів морф (Третяк, Сіренко, 2006). В табл. 1 подається відносна частота фенотипів (морф) E. tenax у досліджених популяціях.

Таблиця 1. Відносна частота морф Eristalis tenax Linnaeus, 1758
у досліджених популяціях за 2005 рік

Морфи

Популяції

Гута

Ільма

Женець

Вишнів

Івано-Франківськ

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

1

A1B1

0,026

0,046

0,051

0,017

0,043

0,000

0,156

0,039

0,106

0,090

2

A2B1

0,026

0,000

0,038

0,000

0,130

0,000

0,052

0,000

0,053

0,000

3

A3B2

0,009

0,007

0,051

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,035

0,000

4

A4B2

0,605

0,072

0,679

0,098

0,493

0,048

0,545

0,104

0,522

0,090

5

A5B1

0,026

0,000

0,013

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,000

0,014

6

A4B4

0,061

0,013

0,102

0,046

0,101

0,063

0,013

0,052

0,142

0,014

7

A4B3

0,079

0,086

0,038

0,029

0,014

0,079

0,104

0,078

0,080

0,117

8

A7B8

0,000

0,020

0,000

0,012

0,000

0,024

0,000

0,006

0,000

0,021

9

A7B9

0,000

0,013

0,000

0,012

0,000

0,008

0,000

0,013

0,000

0,021

10

A8B10

0,000

0,118

0,000

0,052

0,000

0,103

0,000

0,013

0,000

0,069

11

A4B5

0,009

0,158

0,000

0,081

0,000

0,111

0,000

0,156

0,000

0,159

12

A4B6

0,158

0,309

0,026

0,410

0,230

0,357

0,130

0,318

0,080

0,269

13

A6B6

0,000

0,026

0,000

0,052

0,000

0,016

0,000

0,052

0,000

0,007

14

A9B7

0,000

0,132

0,000

0,191

0,000

0,190

0,000

0,169

0,000

0,131

 

Усі спектри морф, характерних для кожної статі були присутні у кожній із популяцій. Стверджувати, що ці ознаки є маркерами видового рівня не можна, хоча до таких слід віднести морфи A4B2, A4B4, A7B9, A8B10 та A4B6.

Порівняння популяцій за показником внутрішньопопуляційного різноманіття дає змогу стверджувати про збільшення діапазону мінливості у популяції міста Івано-Франківськ як серед ♀♀ так і серед ♂♂, тоді як показники популяцій Ільми, Женця та Вишнева менші (див. табл. 2). Що стосується частки рідкісних фенотипів (морф) (h) (на його основі вже можна говорити про стабільність популяції (Шпыков, 1998)) то у популяціях менше підданих антропогенному впливу він значно вищий ніж у популяції міста Івано-Франківськ. Проте говорити про безпосередній антропогенний тиск на популяцію не доводиться через зростаючий рівень синантропізації виду (Atkins, 1948). Можливо, що саме величина населеного пункту буде впливати на величину та рівень мінливості у популяціях даного виду (Atkins, 1948). Слід відмітити досить високі показники внутрішньопопуляційного різноманіття та частки рідкісних морф для виду в цілому.

Таблиця 2. Внутрішньопопуляційне різноманіття (µ) та частка рідкісних морф (h)
у досліджених популяціях Eristalis tenax Linnaeus, 1758 за 2005 рік

Популяція

Показники

µ

Sµ

h

Sh

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

♀♀

♂♂

Гута

6,36

7,21

0,653

0,568

0,55

0,49

0,050

0,040

Ільма

6,25

6,02

0,788

0,526

0,55

0,57

0,060

0,040

Женець

5,75

5,97

0,823

0,617

0,59

0,57

0,060

0,040

Вишнів

5,75

6,24

0,785

0,561

0,59

0,55

0,061

0,040

Івано-Франківськ

7,06

7,78

0,659

0,578

0,50

0,44

0,050

0,040

 

Таким чином E. tenax характеризується досить значним ступенем фенотипічної мінливості забарвлення та форми плям другого та третього тергітів абдомену. Частота морф між статями розподіляється по-різному. Найбільшим значенням показника внутрішньо­популяційного різноманіття (µ) як у ♀♀ так і у ♂♂ характеризувалась популяція міста Івано-Франківськ. Найбільшим значенням частки рідкісних морф характеризуються популяції Женця та Вишнева. Перспективне використання E. tenax як матеріалу для подальших феногенетичних і популяційних досліджень.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 302-304.