Інтенсивність накопичення біомаси личинками Lucilia caesar (Diptera) у лабораторних умовах
УДК 595.773.4:591.134.4
М. В. Шульман
Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна, marishu@ukr.net
INTENSITY OF BIOMASS ACCUMULATION OF LUCILIA CAESAR
(DIPTERA) LARVAE IN LABORATORY CONDITIONS
M. V. Shul’man
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine, marishu@ukr.net
Дослідження проводили в літній період (липень–серпень 2007 року) на території Присамарського міжнародного біосферного стаціонарe ім. О. Л. Бельгарда (с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області). Як приманки використовували шматочки несвіжої яловичини (65 г кожний), які розміщували на дно прозорих пластикових стаканчиків (150 мл) загальною кількістю 10 штук. Відстань між стаканчиками складала 5 м. Як тільки помічали муху, що відкладала яйця, стаканчики закривали протимоскітною сіткою з чарункою 1х1 мм. Сітку фіксували резинкою.
Зелені падальні мухи (Lucilia сaesar L.) почали відвідувати приманки практично одразу після їх установки, але спочатку (протягом 1,5 години) винятково ті, які знаходилися на сонці. Спостереження за розвитком і накопиченням біомаси личинок проводили кожні дві доби в лабораторних умовах. Вагу личинок вимірювали за допомогою торсійних вагів. Протягом усього експерименту фіксували температуру (+22…+26ºС) та вологість повітря (53–57 %).
Через добу відродилися з яєць личинки І віку (кількість яких складала 62–158 з одного стаканчика). Личинки на данному етапі важили 0,2–1,3 мг, мали довжину 1,5–4,0 мм. На третю добу майже всі личинки досягли ІІ віку: 15–23 мг, 7–12 мм. П’ята доба – личинки ІІІ віку: 29–45 мг, 12–14 мм. Сьома доба: 49–61 мг, 14–15 мм. Кількість личинок, які досягли ІІІ віку майже утричі менша порівняно із загальною кількістю личинок І віку (внаслідок конкуренції за трофічні ресурси). Особливо це явище помітне, коли субстрат виявляється обмеженим (наприклад за даними Putman (1977) розвивається близько 17,5 % личинок від первинної кількості).
250 личинок ІІІ віку були пересаджені до індивідуальних пластикових стаканчиків (150 мл), наповнених тирсою, без приманки. Личинки занурювалися на дно стаканчиків і переходили у стан спокою (стадія передпупарію) тривалістю 1–2 доби. На 10-у добу всі личинки перейшли у стан псевдолялечки (утворили пупарій). Вага личинок до утворення пупарію на 3–10 мг більша порівняно з тими ж личинками у пупарії. На 15-у добу почали відроджуватися молоді мухи. Причому з пупаріїв більшої ваги відроджувались імаго на дві доби швидше, ніж із пупаріїв меншої ваги. Вага імаго коливалась у межах 22,0–34,5 мг, а вага пупаріїв мала значно меншу мінливість (2,5–3,0 мг). Імаго двокрилих у стаканчиках без їжі існували протягом тижня. Вага мух через добу після їх загибелі була у 1,5–2,0 раза меншою ніж у живих мух, а на черверту добу аналогічний показник зменшився вже у 4–5 разів. Вага ж пупаріїв залишалася майже незмінною.
У результаті проведення повторного експерименту на початку серпня виявилося наступне. Вагу личинки набирали інтенсивніше у 1,5 раза, але кількість личинок, які досягли ІІІ віку була удвічі нижчою порівняно з експериментом у липні. Вірогідно це пов’язано з пониженням рівня вологості повітря у приміщенні (до 49–52 %) та вищою температурою (+27…+28ºС). Завдяки цьому шматочки м’яса швидше висихали, а личинки знаходилися в умовах жорсткої трофічної конкуренції. Тут не спостерігалось активного утворення «поживного бульйону» порівняно з експериментом у липні, де вже на другу добу у процесі життєдіяльності личинок м’ясо було «занурене» у рідинно-пінний розчин. Також спостерігалось вкорочення строку утворення пупарію удвічі, протікання процесу метаморфозу – в 1,5 раза.
Таким чином, на інтенсивність накопичення біомаси личинками Lucilia сaesar L. впливають абіотичні (температура, вологість повітря) та біотичні фактори (у даному випадку – внутрішньовидова конкуренція).
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 318-319.