Рекреаційне рибальство в Україні як фактор інтенсифікації «зеленого» туризму
УДК 639.2:379.851
М. О. Зоріна, Р. О. Новіцький
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна
M. O. Zorina, R. O. Novitsky
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Із кожним роком у світі зростає популярність «зеленого» туризму, в’їздного риболовного туризму, рекреаційного рибальства, водних видів відпочинку. Любительське рибальство – потужний фактор впливу на природне середовище та водні біоресурси, значний чинник фізичного оздоровлення мільйонів людей. Тому наукові дослідження у сфері рекреації надзвичайно важливі. Любительське рибальство серйозно вивчають у Європі та Україні зокрема вже кілька десятиліть (Новицкий, 2003).
У більшості розвинених країн рекреаційне рибальство та рибальський туризм є надрентабельними галузями у сфері туристичних і розважальних послуг (Springuel, 2010). Серйозна наукова еколого-економічна оцінка риболовлі в Україні, вивчення соціальних аспектів рибальства, пошук конкретних рекомендацій щодо організації та керування рекреаційним рибальством зараз є нагально необхідними. А керований і спрямований його розвиток спільно з розвитком «зеленого» туризму, у тому числі іноземного, може стати фактором економічного становлення України та зміцнення позицій держави на міжнародній арені.
В Україні налічується понад 220 видів риб, із них прісноводних – близько 70. Об’єктами аматорського та спортивного рибальства є близько 83 видів. Для проведення аналізу в даній роботі обрано 41 вид прісноводних риб України ( Abramis brama, A. ballerus, A. sapa, Alosa pontica, Ameiurus nebulosus, Anguilla anguilla, Aspius aspius, Barbatula barbatula, Blicca bjoerkna, Carassius carassius, C. gibelio (auratus), Chondrostoma nasus, Cobitis taenia, Ctenopharyngodon idella, Cyprinus carpio, Esox lucius, Gobio gobio, Gymnocephalus cernua, Hypophthalmichthys molitrix, Ictalurus punctatus, Lepomis gibbosus, Leucaspius delineatus, Leuciscus idus, Misgurnus fossilis, Neogobius fluviatilis, N. kessleri, Pelecus cultratus, Perca fluviatilis, Perccottus glenii, Proterorhinus semilunaris (marmoratus), Pseudorasbora parva, Pungitius pungitius, P. platygaster, Rhodeus amarus (sericeus), Rutilus rutilus, Sander lucioperca, Scardinius erythrophthalmus, Silurus glanis, Squalius cephalus, Tinca tinca, Vimba vimba). Із них об’єктами аматорського рибальства є 25 видів.
Рекреаційне рибальство в Європі та Україні – надзвичайно популярний спосіб активного відпочинку. В Україні нараховується близько 10 млн. рибалок-аматорів і спортсменів (понад 22 % населення). В Європі рибальством займається від 1,6 % (Польща) до 32,2 % (Норвегія) населення. Об’єктом рибальського інтересу в континентальних водоймах Європи є в середньому 17 (від 4 видів – Ісландія до 21 виду – Сербія, Словаччина, Росія) видів прісноводних риб, в Україні – 25 видів (в Дніпропетровській області – 22 види).
Матеріал даного дослідження – іхтіологічні відбори та спостереження, виконані у 2010–2012 гг. на Дніпровському, Дніпродзержинському та Каховському водосховищах, їх притоках (рр. Самара, Оріль, Базавлук, Кільчень, Ворскла, Вовча), малих водоймах регіону. У роботі також використано дані НДІ біології ДНУ ім. Олеся Гончара за 2000–2012 рр. Проаналізовано улови рибалок-аматорів Придніпров’я, проведене опрацювання результатів 11 Всеукраїнських та регіональних змагань зі спортивного рибальства, оцінено статистичні дані різних рибальських організацій та асоціацій України та Європи. Досліджено 230 екземплярів статевозрілих риб (Euteleostei) 14 видів. Дослідження проведені за загальноприйнятими методиками (Правдин, 1966; Чугунова, 1952). Під час аналізу морфобіологічних показників риб (максимальні розмір і вага) використано дані Л. С. Берга (1949), О. П. Маркевича та І. І. Короткого (1954), А. І. Амброза (1956), «Фауны Украины в 40 томах» (Фауна України, 1981, 1988), П. И. Жукова (1988), Р. О. Новіцького (2003, 2006).
Розмірно-вагові характеристики 5 з 13 найпопулярніших трофейних видів риб (карась сріблястий, плоскирка звичайна, білизна звичайна, товстолобик і головень звичайний) в Україні більші, ніж в інших країнах Європи (Швеція, Норвегія, Німеччина). Порівняно з європейськими країнами законодавство України відносно спортивного та любительського рибальства є набагато м’якшим, що обумовлює чудові можливості для в’їзного рибальського туризму. Рекреаційне рибальство може стати дуже прибутковою галуззю економіки країни, якщо встановити законодавче регулювання правил і методів лову та покращити інфраструктуру для комфортного відпочинку українців та іноземців. Враховуючи популярність рекреаційного рибальства в європейських країнах і нагальну необхідність мільйонів людей у психологічних розвантаженнях, активному відпочинку, відтворенні фізичних можливостей можна рекомендувати:
– реорганізувати державні норми регулювання аматорського та спортивного рибальства;
– встановити систему стягнень і штрафів для пробудження свідомості рибалок (сувора заборона браконьєрства та лову сітками);
– встановлення часу рибальства залежно від денної активності малька, встановлення обмежень щодо лову під час нересту риби;
– створення приватних водойм, де риба буде розвиватись протягом декількох років без масового вилову;
– встановлення обмежень щодо розміру, максимальної та сумарної ваги виловленої риби, яку рибалка може забрати з водойми;
– покращення інфраструктури поблизу водойм для аматорського та спортивного лову, створення комфортних умов для рибалок;
– встановлення тарифів на аматорську рибальську діяльність;
– для покращення обліку існуючих рибалок і виловленої ними риби, зобов’язати кожного, хто займається рибальством вступити до професійних організацій чи асоціацій;
– реклама українського рекреаційного рибальства на професійному рівні (рибальські змагання, телепрограми, преса, міжнародні конференції тощо, за допомогою туристичних агенцій).
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 107-108.