Структура конхологічної мінливості локальної популяції Xeropictakrynickii (Geophila: Hygromiidae) в урболандшафті

УДК 594.3:574.3

Л. М. Хлус, О. Д. Олійник

Чернівецький національний університет ім. Ю. Федьковича, м. Чернівці, Україна

Ключові слова: черепашка молюска, морфометрія, Xeropicta krynickii, Крим

STRUCTURE OF CONCHOLOGICAL VARIABILITY
OF LOCAL POPULATION OF XEROPICTA KRYNICKII
(GEOPHILA: HYGROMIIDAE) IN URBAN LANDSCAPE

L. M. Khlus, O. D. Olijnyk

Fed’kovich Chernivtsy National University, Chernivtsy, Ukraine

Key words: mollusc conch, morphometry, Xeropicta krynickii, Crimea

Гранична локалізованість і значний ступінь мінливості популяцій наземних молюсків, разом з їх широкою розповсюдженістю роблять їх привабливими об’єктами для біоіндикаційних досліджень. Протягом останніх років ми досліджуємо різні аспекти конхологічної мінливості представників родин Helicidae та Hygromiidae.

Об’єктом даного дослідження була 491 черепашка молюсків Xeropicta krynickii Kryn. (Geophila: Hygromiidae), зібраних у липні–серпні 1998 р. у межах рекреаційної зони м. Судак (АР Крим). Раніше нами було проаналізовано онтогенетичні аспекти конхологічної мінливості молюсків з цієї популяції та здійснений кореляційний аналіз морфометричних ознак. Виявилося, що найтісніший рівень кореляційних зв’язків спостерігається між габітуальними параметрами, зокрема, великим діаметром (ВД) черепашки та усіма іншими конхологічними показниками: висотою черепашки (ВЧ), її малим діаметром (МД), висотою (ВУ) та шириною (ШУ) устя. Тісна кореляція спостерігається також між метричними та розрахунковими ознаками: периметром (ПрУ) і площею (ПлУ) устя та об’ємом черепашки. В даному дослідженні аналіз конхологічної мінливості здійснювали із застосуванням методу кореляційних плеяд (Терентьєв, 1959), як первинний масив використовували парні параметричні коефіцієнти кореляції Пірсона, розраховані для 21 конхологічної ознаки (6 – метричні, 2 – меристичні (кількість обертів черепашки – КО та маса тварини), 10 – парні індекси відношень морфометричних ознак, 3 – розрахункові). У матриці інтеркореляцій виявилося 53 % слабких кореляційних зв’язків, 33 % – середньої сили та 14 % тісно скорельованих ознак. Для кожного параметра обчислили суму та середнє значення коефіцієнта кореляції (табл.).

Як відомо, член плеяди, середня кореляція якого з іншими членами даної плеяди є найбільшою, вважається «ознакою–індикатором» (Смирнов, 1994), він належить до причини стягування ознак у цю плеяду. Такі ознаки є «справжніми», вони передають якісні особливості об’єкта, а інші ознаки менш важливі. Саме «ознаки–індикатори» використані нами для наступного дослідження.

Після вилучення кореляційної плеяди, «ознакою–індикатором» якої є великий діаметр (на нього припадає найбільша кількість міцних і середніх кореляційних зв’язків), середні значення кореляцій розподілилися по-іншому. Після видалення кореляційної плеяди з центром у точці ШУ/ВЧ було отримано нову картину (див. табл.). Оскільки ознаки, що залишилися після вилучення двох кореляційних плеяд, мало скорельовані між собою, наступний вибір ознак для подальших досліджень може бути обумовлений їх біологічною значимістю та дослідницьким інтересом.

Таблиця 1. Процес вилучення кореляційних плеяд конхологічних ознак
Xeropicta krynickii Kryn. (Geophila: Hygromiidae)

Ознака*

Сума

Середнє
значення

Сума

Середнє
значення

Сума

Середнє
значення

Сума

Середнє
значення

коефіцієнтів кореляції ознак з усіма
параметрами

коефіцієнтів кореляції після вилучення плеяди з центром у точці

ВД

ШУ/ВЧ

ВУ/МД, ПрУ

ВЧ

10,4

0,493

ВД

11,0

0,523

МД

10,9

0,517

ВУ

7,8

0,372

ШУ

9,9

0,472

ВЗ

9,0

0,430

4,9

0,405

3,8

0,376

КО

5,7

0,272

2,1

0,178

1,9

0,187

0,5

0,084

М

7,7

0,367

ВЧ/ВД

7,0

0,335

4,1

0,339

3,0

0,303

2,0

0,338

ВЧ/МД

5,1

0,245

2,9

0,238

2,3

0,233

1,2

0,201

ШУ/ВД

6,7

0,320

3,8

0,313

2,3

0,228

0,9

0,142

ШУ/МД

7,1

0,338

5,0

0,414

ВУ/ВД

8,7

0,414

ВУ/МД

8,2

0,388

4,1

0,345

3,3

0,334

ШУ/ВЧ

7,1

0,340

5,5

0,459

ВУ/ВЧ

7,3

0,346

4,7

0,391

3,6

0,360

ШУ/ВУ

6,1

0,291

3,6

0,302

2,3

0,232

1,7

0,282

МД/ВД

5,1

0,242

3,0

0,248

1,9

0,189

1,2

0,194

ПрУ

5,5

0,264

1,1

0,095

1,1

0,105

ПлУ

9,3

0,440

ОЧ

10,9

0,521

Примітки: ВЧ – висота черепашки; ВД – великий діаметр черепашки; МД – малий діаметр черепашки; ВУ – висота устя; ШУ – ширина устя; ВЗ – висота завитка; КО – кількість обертів черепашки; М – маса тварини; ПрУ – периметр устя; ПлУ – площа устя; ОЧ – об’єм черепашки.

Ми обрали відношення висоти устя до малого діаметра та периметр устя. У результаті вилучення чотирьох кореляційних плеяд залишився єдиний міцний зв’язок – між основним (ВЧ/ВД) та допоміжним (ВЧ/МД) габітуальними індексами.

Отже, конхологічні ознаки Xeropicta krynickii досить тісно скорельовані між собою і в кореляційній структурі морфометричної мінливості популяції ксеропікт, що мешкають в урбанізованому середовищі з високим рівнем рекреаційного навантаження, можна виділити дві кореляційні плеяди з центрами в точках ВД (великий діаметр черепашки) та ШУ/ВЧ (відношення ширини устя до висоти черепашки), на які припадає понад 75 % кореляційних зв’язків комплексу конхологічних ознак.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 225-227.

Tags: , , , , , ,