Оцінка ширини трофічної ніші безхвостих амфібій у різних типах лісових біогеоценозів
УДК 597.851:574.42
Ю. П. Бобильов
Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Дніпропетровськ, Україна
Y. P. Bobylyov
Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
Розгляд внутрішньопопуляційної структури безхвостих амфібій і виявлення форм адаптивної відповіді на зміни характеристик середовища та щільність населення – важливий інструмент оцінки їх стану. Мінливість показників трофічної ніші популяційних угруповань озерної (Pelophylax ridibundus), ставкової (P. lessonae) та гостромордої жаби (Rana arvalis) вивчали в 2009–2012 роках на еталонних пробних площах другого моніторингового профію Присамарського міжнародного біосферного стаціонару ім. О. Л. Бельгарда. Пробні площі охоплювали біогеоценози привододільно-балкового та придолинно-терасового ландшафтів.
Оцінку ландшафтної диференціації популяції за рівнем реалізації трофічного потенціалу проводили прижиттєво за загальноприйнятими в герпетології методами. Оброблено 340 екземплярів різних вікових і біотопічних угруповань.
Згідно з існуючими уявленнями біотичний потенціал досягає максимального значення за умов оптимальної комбінації факторів середовища та незалежної від щільності компоненти питомої швидкості приросту. Ширину реалізованої трофічної ніші та її складових кількісно оцінювали за методикою Ларіної (у відсотках або у частках фундаментальної ніші, приймаючи останню за 100 % чи одиницю). Для визначення ширини реалізованої складової ніші рахували значення відповідної складової фундаментальної ніші (за Шенноном для визначення різноманіття угруповання). Для оцінки величини перекривання трофічних ніш використано інформаційну міру подібності. Як показники реалізації потенціалу, які можуть відбивати стан популяційних угруповань, використовували 23 стандартні екстер’єрні, інтер’єрні та генеративні ознаки. У різних видів амфібій потенціал окремих морфометричних ознак реалізується неоднаково. Показник реалізації довжини тіла у гостромордої жаби складає 55,5 %. У групи зелених жаб він значно нижчий: у озерної – на 6,3 %, у ставкової – на 18,4 %.
Тимпанальна система, як попередня ознака у філо- та онтогенезі безхвостих амфібій, демонструє видову специфіку наземних і напівводяних екологічних груп. Консервативніше за всіх реалізується довжина гомілки, ширина повік і голови у гостромордої жаби, довжина стегна, гомілки та ширина голови у ставкової жаби, довжина тимпанальної мембрани, стегна, морди та голови у озерної жаби. Максимальна реалізація характерна для таких ознак: відстань між повіками та носовими отворами у R. ridibunda; ширина повік і проміжок між повіками у R. lessonae; проміжок між повіками та довжина тимпанальної мембрани у R. arvalis.
Якщо розміри мембрани можуть вказувати на акустичний моніторинг і комунікативні зв’язки наземних форм, інші параметри (крім зорових і ольфакторних можливостей) повинні бути пов’язані з розмірними особливостями трофічних об’єктів. У цілому, для внутрішньопопуляційних угрупувань різного рівня агрегування за інтегральним показником реалізації комплексу морфометричних ознак гостроморда жаба має 60,6 %, озерна – 59,8 %, ставкова – 55,8 %. Результати визначення інтегрального показника свідчать про зниження життєвих можливостей трьох фонових видів майже на половину. Дивним і обнадійливим є результат щодо гостромордої жаби, найуразливішої при антропогенній трансформації ландшафтів.
При розгляді трофічних зв’язків тварин і показників ширини трофічного потенціалу виявляли переваги у живленні розглянутих видів. Ставкова жаба (R. lessonae) споживає представників 8 систематичних груп: Mollusca (16 %), Aranei (5 %), Orthoptera (1 %), Homoptera (5 %), Hymenoptera (19 %), Coleoptera (16 %), Diptera (20 %). Як випадковість зустрілося одне жабеня звичайної часничниці (1 %). Як постійна складова раціону в усіх жабах зустрічаються рослинні залишки (18 %). По мірі зменшення частки у раціоні комахи розміщуються таким чином. Прируслова заплава: Diptera – 20, Hymenoptera – 10, Aranei – 2, Homoptera – 2, Coleoptera – 2, Orthoptera – 1, Mollusca – 0, Amphibia – 0. Центральна заплава: Hymenoptera – 20, Coleoptera – 12, Diptera – 10, Mollusca – 10, Homoptera – 4, Aranei – 2, Amphibia – 1, Orthoptera – 0. Судіброва: Diptera – 25, Coleoptera – 13, Mollusca – 7, Hymenoptera – 4, Homoptera – 1, Aranei – 1, Orthoptera – 0.
Гостроморда жаба споживає представників 9 систематичних груп: Mollusca (1 %), Aranei (3 %), Coleoptera (29 %), Raphidioptera (7 %), Hymenoptera (4 %), Mecoptera (3 %), Lepidoptera (1 %), Diptera (50 %), Orthoptera (2 %). По мірі зменшення частки у раціоні комахи розміщуються таким чином. Прируслова заплава: Diptera – 24, Coleoptera – 17, Raphidioptera – 5, Aranei – 3, Hymenoptera – 3, Mollusca – 1, Mecoptera – 1, Lepidoptera – 1, Orthoptera – 0. Центральна заплава: Diptera – 40, Coleoptera – 30, Aranei – 8, Raphidioptera – 7, Orthoptera – 6, Hymenoptera – 5, Mecoptera – 2, Lepidopthera – 1, Mollusca – 0. Судіброва: Coleoptera – 44, Diptera – 22, Mecoptera – 5, Hymenoptera – 3, Orthoptera – 1, Raphidioptera – 1, Mollusca – 0, Aranei – 0, Lepidoptera – 0.
Для озерної жаби по мірі зменшення частки у раціоні комахи розміщуються таким чином. Прируслова заплава: Diptera – 8, Coleoptera – 5, Odonata – 1, Aranei – 1, Mollusca – 0. Центральна заплава: Coleoptera – 12, Diptera – 3, Aranei – 1, Mollusca – 1, Odonata – 0. Судіброва: Coleoptera – 26, Diptera – 8, Mollusca – 1, Aranei – 0, Odonata – 0.
Для ставкової жаби показник ширини трофічної ніші набуває значення 96,2 %, для гостромордої жаби – 105,7 %, для озерної жаби – 107,4 %. Різниця показників трофічних потенціалів свідчить про несхожість у використанні трофічної бази трьома різними екологічними групами жаб. Максимальне різноманіття трофічного ресурсу має гостроморда жаба (1,4), ставкова жаба має середній (1,1), озерна жаба – найменший показник (0,8).
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 196-197.