Дослідження зооклімату як структурного елементу лісового кліматопу
УДК 634.92 (477)
Ю. І. Грицан, О. Г. Карась, Н. В. Дубинець
Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна,
E-mail: karas_elena@mail.ru
Ключові слова: біогеоценоз, зооценоз, екоклімат, зооклімат, мікроклімат, наноклімат
RESEARCH OF ZOOCLIMATE
AS A STRUCTURAL ELEMENT OF THE FOREST CLIMATOPE
Yu. I. Gritsan, O. G. Karas, N. V. Dubinets
Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine,
E-mail: karas_elena@mail.ru
Key words: biogeocenosis, zoocenosis, ecoclimate, zooclimate, microclimate, nanoclimate
Сучасні біогеоценологічні дослідження стосовно з’ясування механізмів функціонування лісових екосистем спрямовані також і на визначення характеристик метеорологічних явищ, що виникають у результаті складнопідрядних процесів. Поряд із цим для безлісих територій України дотепер ще недостатньо накопичено матеріалу, який би давав всебічне уявлення як про взаємодію лісового зооценозу з факторами зовнішнього середовища, так і про середовищеперетворюючі процеси при цьому на рівні мікро-, мезо- і макробіогеоценотичних систем.
Якісна оцінка різноманітних рівнів клімату поки що незавершена. Виявлено деякі невідповідності в градаціях клімату щодо масштабів збурення. Водночас це – необхідна умова виділення поняття зооклімату, що розглядається нами як стаціонарний режим факторів середовища, що характеризує біологічну спільноту з її фізичним середовищем у конкретних умовах, а різноманітні рівні градацій клімату використовуються для деталізації вертикальних і горизонтальних масштабів мінливості фізичних величин екотопу. Із позиції екокліматології фізичні параметри середовища можна оцінювати на різних рівнях: від планетарного (геоклімат, планетарний клімат) до найнижчих (контактна поверхня – плетоклімат).
Оцінка впливу зоокомпоненту біогеоценозу на його формування завжди приймалась до уваги науковцями КЕДУ, однак кліматогенний аспект ще з’ясовано недостатньо. Значна увага оцінці зооклімату на рівні наноклімату приділена у працях О.Є. Пахомова (1988, 1997, 1998). При цьому з’ясовано, що у поверхневому шарі ґрунту з’являються температурні інверсії та спостерігається зниження температур до горизонту 40 см на 0,06 % і це в свою чергу призводить до появи флуктуацій у вертикальному теплообміні та охолодження ризосферної частини ґрунту.
Надалі було визначено вплив тварин через зміни ними умов у екосистемах (порушення цілісності лісової підстилки на значних площах, зміни хімічних і фізичних характеристик ґрунту, тощо) і, таким чином, на мікро- і екоклімат (Грицан, 2000; Пахомов, Грицан, Курочкина, 2003). Так, риюча діяльність Sus scrofa (L.) та інших крупних тварин у ряді випадків детермінує тепло-вологовий баланс лісових біогеоценозів у цілому.
Із великого числа проблем, що вирішуються в даний час лісовою екокліматологією немаловажною є оцінка зв’язку тварин із середовищем їх існування у просторі та часі. Головний об’єкт наших досліджень – лісові біогеоценози степової зони України, які характеризуються недостатньою вивченістю міжбіогеоценотичних зв’язків, у тому числі і з точки зору кліматичної оцінки середовищеперетворюючого процесу та ролі в ньому зооценозу.
Zoocenosis — 2005
Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 116-117.