Про підручники з біології для середньої школи
УДК 591
Л. П. Мицик
Дніпропетровський національний університет, Дніпропетровськ, Україна
ON MANUALS OF BIOLOGY FOR A SECONDARY SCHOOL
L. P. Mytsyk
DnipropetrovskNationalUniversity, Dnipropetrovsk, Ukraine
Навчальний текст має від наукового певні відмінності. Проте спільними для них є, крім іншого, точність, логічність, використання показників, що характеризують об’єкти, без взаємних винятків. Ці вимоги стосуються навчальної літератури всіх рівнів. Відхід від них дезорієнтує читача, ускладнює навчальний процес. Автору цих рядків довелось зіткнутись із неузгодженостями при складанні тестів для вступних іспитів до біолого-екологічного факультету Дніпропетровського національного університету.
Прикладом зазначеного можуть бути такі положення, що є у підручнику з «Біології» для 7-го класу загальноосвітніх навчальних закладів за авторством Ю. Г. Вервеса та ін. (2002). У матеріалі про «особливості внутрішньої будови та процесів життєдіяльності ссавців» зазначено, що у «більшості» з них «шлунок однокамерний, але у деяких травоїдних тварин (корів, оленів) він чотирикамерний» (с. 175). Це речення закінчується посиланням на «мал. 280», де зображені на повний зріст «козуля» і «зубр», але не показана будова шлунка. Втім, під згаданим реченням є інший малюнок із підписом «внутрішня будова ссавців (кріль)». На цій іллюстрації шлунок – однокамерний. Проте у розділі про «характеристику представників ряду Зайцеподібні», а отже, і кролів, говориться інше. Виявляється, що «на відміну від гризунів», шлунок у них «утворений з двох відділів» (с. 186). У розділі «Гризуни» про їх шлунок не згадується і тому запрошення до порівняння здійснити не можна. Із тексту на сторінці 175 випливає, що поняття «камера» і «відділ» шлунка підручник подає як синоніми, тому можна зробити висновок про те, що у більшості ссавців шлунок – таки однокамерний, але у деяких із них він чотирикамерний, а також двокамерний.
У розділі про птахів цього ж підручника подається малюнок, де показані «сіра ворона», «сорока», «плиска біла», «синиця велика» (с. 166), хоч у тексті про них не говориться. Можна здогадуватись, що раз малюнок розташований безпосередньо біля розділу «Горобцеподібні», то птахи якраз і належать до цього «ряду». Але чи дійде учень 7-го класу саме до такого висновку?
Недоліки подібного змісту є також у підручниках і для інших класів. Проте приклади завершимо відносно «веселим» сюжетом про сарану. У зазначеному вище підручнику пояснюється, що деякі її види (перелітні) збираються, буває, у велетенські зграї і «летять на далеку відстань (до кількох тисяч кілометрів), виїдаючи всю зелену рослинність на своєму шляху» (с. 88). Підручники для середньої школи, що видає «Генеза» переважно мають хорошу поліграфію, обґрунтований, цікаво розкритий, у логічній послідовності викладений матеріал, адаптований до вікового стану учнів. Щоправда деякі розділи, особливо для 10-го і 11-го класів мають дещо обтяжливі матеріали. Безсумнівно, у нових виданнях будуть внесені позитивні корективи.
Zoocenosis — 2007
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 29-30.