Важкі метали в органах і тканинах канального сома (Ictalurus punctatus) Ташлицької водойми-охолоджувача Південно-Української АЕС

УДК 597.551.4:504.054 (285.3)(477)

Ю. М. Ситник*, П. Г. Шевченко**, Н. В. Олексієнко***

*Інститут гідробіології НАН України, Київ,Україна,
hydrobiol@igb.ibc.com.ua, tu_sytnyk@mail.ru,
**Національний аграрний університет, Київ, Україна,
***Державний комітет рибного господарства України, Київ, Україна

HEAVY METALS IN ORGANS AND TISSUES
OF ICTALURUS PUNCTATUS OF ТASHLYK RESERVOIR-COOLING
OF SOUTH-UKRAINIAN NUCLEAR POWER PLANT

Y. M. Sytnik*, P. G. Shevchenko**, N. V. Oleksiyenko***

*Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine,
hydrobiol@igb.ibc.com.ua, tu_sytnyk@mail.ru,
**National Agricultural University, Kyiv, Ukraine,
***State Committee of Fishing Farm of Ukraine, Kyiv, Ukraine

Дослідження закономірностей концентрування важких металів рибами представляє інтерес як з екологічного, так і з гігієнічного погляду. Промислові гідробіонти виступають джерелами цінної білкової їжі, що саме по собі потребує ретельного дослідження та контролю рівнів забруднення, особливо тих із них, які виловлюються в районах із підверженим техногенним впливом. Для вирішення цих питань необхідно дослідження закономірностей і рівнів накопичення важких металів, як і інших токсичних речовин, що накопичуються у промислових гідробіонтах, особливо в рибі, так як вона є найвищою трофічною ланкою у прісних водоймах України (Евтушенко, Сытник, 1989; Сытник, 1992).

З еколого-фізіологічного погляду вивчення накопичення та розподілу токсичних металів у гідробіонтах винятково важливий аспект розуміння процесів трансформації цих речовин усередині живих організмів, переносу токсичних речовин по харчовим ланцюгам. Рівні вмісту та дані про накопичення дають змогу прогнозувати стан окремих організмів, популяцій і цілих екосистем. Подібні дослідження актуальні, оскільки важкі метали являють велику небезпеку як забруднювачі природних вод. Поряд із прямою токсичною дією важкі метали викликають віддалені біологічні наслідки: мутагенні, ембріотоксичні, гонадотоксичні та ін. (Комаровский, Полищук, 1980; Евтушенко, Сытник, 1989, 1990; Горкин, 1990, Ситник, 1993, 1994, 2001).

В екологічній системі риби завершують складні трофічні ланцюжки, є кінцевими ланками у трансформації важких металів та інших токсичних речовин. Риби є подвійними інтеграційними системами, так як вони постійно активно переміщуються у водному просторі, сприймаючи різноманітні скиди та викиди, усереднюючи рівні накопичення для окремих водойм або їх ділянок, а також, на відміну від абіотичних компонентів екосистеми, активно регулюють вміст речовин у своєму організмі, тобто володіють вираженим гомеостазом (Мур, Рамамурти, 1988; Ситник, 1998, 2005).

У водоймах України зустрічаються лише два види родини Ікталурових, а саме – канальний сомик Ictalurus punctatus Raf., що розводиться у водоймах-охолоджувачах енергетичних об’єктів, та канадський карликовий сомик, що розселився в озерах Західної України та Білорусії. Канальний сомик – всеїдна риба. Для нього характерне придонне живлення. Молодь живиться зоопланктоном, зріла риба – бентосом, рибою, раками, жабами тощо. Добре поїдає та засвоює штучні корми (Любченко, Тодераш, Доня, 2005).

Проби органів і тканин канального сомика Ташлицької водойми-охолоджувача Південно-Української АЕС відбирали в експедиційних умовах у 1997–2000 роках із тралових виловів рибалками рибдільниці. Риба розділялася на органи та тканини (табл.) та висушувалася в експедиційних умовах. Маса наважки органу чи тканини при природній вологості становила 2 г. Подальшу обробку проб проводили в Інституті гідробіології НАН України. Проби спалювали за методом К’єльдаля в суміші азотної та соляної кислот (марки ОСЧ) у співвідношенні 3 : 1 до повного знебарвлення робочої суміші. Кількісне визначення важких металів здійснювали прямим всмоктуванням розчину в пропанбутан-повітряне полум’я за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометра ААС-3 та ААС-3N фірми «Карл Цейс» (Німеччина). У таблиці викладено частину отриманих результатів.

Таблиця. Вміст важких металів в органах і тканинах канального сома (Ictalurus punctatus Raf.),
Ташлицьке водосховище-охолоджувач Південно-Української АЕС (М, мг/кг сирої маси).

Органи   та тканини	Cd	Pb	Cu	Zn	Mn	Fe	Co	Ni
Липень 1997 р.
М’язи	0,47	1,97	3,73	23,32	5,93	85,11	3,23	5,91
Зябра	0,62	0,59	2,68	36,37	4,17	67,42	4,14	4,90
Шкіра	0,24	0,29	1,64	17,18	3,87	35,81	2,17	3,49
Плавці	1,09	2,70	4,65	29,81	3,49	27,11	2,41	6,67
Жовтень 1997 р.
М’язи	0,39	1,47	2,43	39,12	3,43	79,63	3,73	4,11
Зябра	0,52	0,40	3,73	21,17	3,01	77,12	2,14	4,00
Шкіра	0,11	0,41	1,92	15,19	4,17	35,11	3,67	2,47
Плавці	1,93	1,70	3,95	25,11	3,19	32,41	5,11	6,87
Грудень 2000 р.
М’язи	0,61	1,63	5,63	30,42	3,67	77,42	3,99	5,01
Зябра	0,67	0,47	3,13	29,88	4,21	41,32	2,54	4,85
Шкіра	0,17	0,49	1,02	19,17	4,66	19,21	3,67	2,33
Плавці	1,99	0,89	3,45	29,71	3,34	29,36	5,71	7,89
ГДК для риби, як продукту харчування	0,10	1,00	10,0	40,0	–	–	–	–

 

За отриманими результатами, можна стверджувати що існує значне навантаження кадмієм і свинцем гідроекосистеми Ташлицької водойми. Вочевидь цьому сприяє постійне «теплове забруднення» даної водойми. У січні 1997 року температура води у водоймі фіксувалася на рівні +20…+23°С, при температурі повітря –15…–18°С, а влітку – +35…+40°С.

---

Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 170-171.