Біорізноманіття іхтіофауни ріки Десна в межах України

УДК 597.5

В. О. Ткаченко*, Ю. М. Ситник**, О. В. Соляник***,
С. М. Салій****, А. В. Калиновська**, С. П. Бурмістренко**

*Інститут зоології ім. І. І. Шмальгаузена НАН України, Київ, Україна; **Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна; ***Наіональни й аграрний університет, Київ, Україна; ****Київський національний університет ім. Тараса Шевченка, Київ, Україна

ICHTHYOFAUNA BIODIVERSIVITY OF THE DESNARIVER
WITHIN THE BOUNDARIES OF UKRAINE

V. A. Tkachenko*, Y. M. Sytnik**, O. V. Solyanik***,
S. M. Saliy****, A. V. Kalynovs’ka*, S. P. Burmistrenko*

*Schmalhausen Institute of Zoology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine; **Institute of Hydrobiology of NAS of Ukraine, Kyiv, Ukraine, hydrobiol@igb.ibc.com.ua, tu_sytnyk@mail.ru;
***NationalAgricultureUniversity, ****TarasShevchenkoNationalUniversity, Kyiv, Ukraine

Ріка Десна є другою за величиною (після Прип’яті) притокою Дніпра. Її довжина від верхів’я до гирла становить 1126 км. Територією України ріка протікає від с. Мурав’ї до гирла; довжина цієї ділянки – 605 км. Десна – одна з небагатьох не зарегульованих річок із добре розвиненою заплавою й багатьма придатковими водоймами. Саме тому ця ріка має велике рибогосподарське значення (в основному для відтворення риб Канівського водосховища), також вона – суттєва складова екологічної мережі України, тому що тут проходить один із природних коридорів. Із викладеного випливає, що вивчення біорізноманіття риб, особливостей їх біології та екології в Десні є вельми актуальне в сучасний період.

Дослідження проводили в літньо-осінній період 2001–2005 рр. у верхній частині українського відтинку Десни, її пониззі та гирлі. Матеріал збирали шляхом ловів густовічковою 10-метровою волокушею та 25-метровим мальковим неводом на різних ділянках Десни.
Основна частина водних ресурсів регіону, що досліджувався, – води річок, найбільша з яких – Десна із заплавними водоймами та її притоки рр. Знобівка й Свіга. Збір та обробку іхтіологічного матеріалу виконували за загальноприйнятими методиками (Коблицкая, 1981; Правдин, 1966). Коефіцієнт Жакара розраховували за Ю. А. Песенко (1982).

Найдокладніше зведення щодо рибного населення Десни в минулому наведено в роботі Д. Белінга (1936). За цими даними іхтіофауна Десни на початку ХХ століття нараховувала 44 види риб. Але, беручи до уваги пізніші роботи, зі складу іхтіофауни виключено декілька прохідних і туводних видів. Таким чином кількість видів риб у Десні загалом складала 39 таксонів. У межах верхньої течії цієї ріки іхтіофауна нараховувала 27 видів, у середній частині – 36 видів. Іхтіофауна нижньої течії Десни майже не відрізнялася від такої в середній частині і, в основному, нагадувала іхтіофауну Дніпра в районі Києва.

Багато років потому М. О. Полтавчук (1964) порівняв літературні дані та власні матеріали й показав, що в Десні та її заплавних водоймах зустрічається не менше 34 видів риб, що належать до 8 родин.

Сучасний склад іхтіофауни зазначеного регіону наводимо за літературними та нашими даними. Враховуючи роботи попередніх дослідників, статистику вилову риби та власні матеріали, можна зробити висновок, що в наш час Десна має вельми різноманітне рибне населення. Іхтіофауна ріки, від верхньої ділянки (в межах України) до гирла, включаючи її притоки та заплавні водойми, налічує близько 48 видів круглоротих і риб (враховуючи інтервентів та інвазійних), що належать до 14 родин (* – позначено види, що зустрічаються зрідка; † – що можливо зникли; ? – що можливо присутні, але про їх наявність немає достовірних даних). Родина Міногові – Petromyzontidae: мінога українська * (Eudontomyzon mariae Berg, 1931). Родина Осетрові – Acipenseridae: стерлядь * (Acipenser ruthenus Linnaeus, 1758). Родина Оселедцеві – Clupeidae: тюлька азово-чорноморська (Clupeanella cultriventris Nordmann, 1840). Родина Вугрові – Anguillidae: вугор європейський річковий ? (Anguillaanguilla (Linnaeus, 1758)). Родина Коропові – Cyprinidae: плітка (Rutilusrutilus (Linnaeus, 1758)), ялець (Leuciscusleuciscus (Linnaeus, 1758)), головень (L. cephalus (Linnaeus, 1758)), в’язь (L. idus (Linnaeus, 1758)), гольян звичайний (Phoxinusphoxinus (Linnaeus, 1758)), краснопірка (Scardiniuserythrophthalmus Linnaeus, 1758), білизна (Aspiusaspius (Linnaeus, 1758)), вівсянка (Leucaspicusdelineatus (Heckel, 1843)), лин (Tincatinca Linnaeus, 1758), чебачок амурський (Pseudorasboraparva (Temminck et Schlegel, 1846)), підуст звичайний (Chondrostomanasusnasus (Linnaeus, 1758)), пічкур звичайний (Gobiogobiogobio Linnaeus, 1758), марена дніпровська † (Barbusbarbusborysthenicus Dybowski,1862), верховодка (Alburnusalburnus(Linnaeus, 1758)), плоскирка (Bliccabjoerkna (Linnaeus, 1758)), лящ (Abramisbrama (Linnaeus, 1758)), клепець (A. sapa (Pallas, 1814)), синець (A. ballerus (Linnaeus, 1758)), рибець звичайний * (Vimbavimbavimba (Linnaeus, 1758)), чехоня (Pelecuscultratus (Linnaeus, 1758)), гірчак (Rhodeussericeus (Pallas, 1776)), карась звичайний (золотий) (Carassiuscarassius (Linnaeus, 1758)), карась сріблястий (C. auratusgibelio (Bloch, 1782)), короп (Cyprinuscarpio Linnaeus, 1758). Родина Баліторові – Balitoridae: слизик звичайний * (Barbatulabarbatula (Linnaeus, 1758)). Родина Щиповкові – Cobitidae: щиповка звичайна (Cobitistaeniataenia Linnaeus, 1758), в’юн (Misgurnusfossilis (Linnaeus, 1758)). Родина Сомові – Siluridae: сом (Silurusglanis Linnaeus, 1758). Родина Щукові – Esocidae: щука (Esoxlucius Linnaeus, 1758). Родина Миневі – Lotidae: минь річковий (Lotalota (Linnaeus, 1758)). Родина Колючкові – Gasterosteidae: колючка мала південна дев’ятиголкова (Pungitiusplatygaster (Kessler, 1859)), колючка триголкова (Gasterosteusaculeatus Linnaeus, 1758). Родина Голкові – Sygnathidae: іглиця чорноморська пухлощока (Syngnathusnigrolineatusnigrolineatus (Eichwald, 1831)). Родина Бабцеві – Cottidae: бабець звичайний * (Cottusgobio Linnaeus, 1758). Родина Окуневі – Percidae: судак звичайний (Sanderlucioperca (Linnaeus, 1758)), окунь (Percafluviatilis Linnaeus, 1758), йорж звичайний (Gymnocephaluscernuus (Linnaeus, 1758)), йорж-носар (Gymnocephalusacerinus (Guendelstaedt, 1774)). Родина Головешкові – Odontobutidae: ротан-головешка (Percottusglenii Dibowski, 1877). Родина Бичкові – Gobiidae: бичок кругляк (Neogobiusmelanostomus (Pallas, 1814)), бичок головач (N. kessleri (Gunther, 1861)), бичок пісочник (N. fluviatilis (Pallas, 1814)), бичок гонець (N. gymnotrachelus (Kessler, 1857)), бичок цуцик (Proterorhinusmarmoratus (Pallas, 1814)).

Таким чином у наш час видовий склад риб на українському відтинку Десни порівняно з початком ХХ століття збагатився новими видами й, не зважаючи на зникнення декількох прохідних реофільних видів, налічує зараз близько 48 таксонів (проти 39 і 34 видів у минулому). Можлива наявність у басейні ріки ще двох видів – бобирця (калинки) Leuciscus boristenicus (Kessler, 1877) і бистрянки російської Alburnoides bipunctatus rossicus (Berg, 1916). Порівнюючи наші дані про видовий склад молоді риб із пониззя Десни та з її верхньої ділянки (в межах України), простежуємо зміни якісного складу іхтіофауни з верхів’я до гирла. Усього, впродовж наших досліджень, зареєстровано 38 видів риб (в основному цьголітньої молоді). У пониззі Десни виявлено 27 видів риб. Найрізноманітніший видовий склад молоді риб відмічено в гирлі Десни (28). У пониззі ріки іхтіофауна за кількістю видів майже однакова з гирлом, але її якісний склад дещо відрізняється. Найменша кількість видів серед молоді риб виявлена на верхньому відтинку Десни (15), що пояснюється іншими умовами існування риб, їх міграціями та можливостями проведення досліджень. Попередні дослідники також вказували меншу кількість видів риб для Верхньої Десни порівняно з її середньою частиною та пониззям.

У результаті наших досліджень у даному регіоні зареєстровано 7 видів інтервентів, які впродовж другої половини минулого століття проникли сюди з пониззя Дніпра, – колючка мала південна дев’ятиголкова, тюлька чорноморсько-азовська, іглиця чорноморська пухлощока (відмічена ще Д. Белінгом (1936)), бичок головач, бичок кругляк, бичок цуцик. Також у басейні Десни виявлена присутність двох інвазійних видів риб – чебачка амурського та ротана-головешки. Виходячи з вищевикладеного, можна констатувати дуже високий рівень біорізноманіття р. Десна в наш час. Це обумовлено декількома факторами, основні з яких – незарегульованість ріки та велика різноманітніст біотопів.


Zoocenosis — 2007
 Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали ІV Міжнародної наукової конференції. – Дніпропетровськ: Вид-во ДНУ, 2007. – С. 181-183.