Доповнення до фауни жуків-стафілінід (Coleoptera, Staphylinidae) природного заповідника «Дніпровсько-Орільський»
УДК 574.4:595.763(477.63)
Л. І. Фали*, С. В. Глотов**, Ю. М. Крайник**, К. Г. Якимець*
*Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара,
Дніпропетровськ, Україна
**Луганський природний заповідник НАН України,
Станиця Луганська Луганської обл., Україна
***Національний природний парк «Великий Луг»,
Дніпрорудне Запорізької обл., Україна
L. I. Faly*, S. V. Glotov**, Y. M. Krajnyk***, K. G. Yakimets’*
*Oles’ Honchar Dnipropetrovsk National University, Dnipropetrovsk, Ukraine
**Lugansk Nature Reserve of NASU, Lugansk region, Ukraine
***National Park «Velikij Lug», Dniproprudne, Zaporizhzhya region, Ukraine
Природний заповідник «Дніпровсько-Орільський» засновано у 1990 р. на базі загальнозоологічного та орнітологічного заказників «Таромський уступ» та «Обухівські плавні». Загальна площа заповідного об’єкту становить 3766,2 га. Заповідник забезпечує збереження унікальних природних комплексів, сформованих в умовах долини Дніпра та заплави його притоки (р. Оріль), а також їх акваторій.
На території заповідника фауну стафілінід досліджували у лісових біогеоценозах за винятком острівних екосистем. Комах збирали за загальновідомими методиками ентомологічних досліджень (ручний збір, за допомогою пасток Барбера). У сутінках жуків приваблювали світлом ртутно-вальфрамової лампи (500 Вт).
Під час зборів на світло лампи вночі виявлено Dinaraea angustula (Gyllenhal, 1810), Nehemitropia lividipennis (Mannerheim, 1830), Dacrila fallax (Kraatz, 1856), Scopaeus debilis Hochhuth, 1851, Atheta laticeps (Thomson, 1856), Falagria sulcatula (Gravenhorst, 1806), Anotylus rugosus (Fabricius, 1775), Paederus fuscipes Curtis, 1826, Achenium depressum (Gravenhorst, 1802), Lathrobium fulvipenne (Gravenhorst, 1806), Ochthephilum fracticorne (Paykull, 1800), Philonthus quisquiliarius (Gyllenhal, 1810), Ph. carbonarius (Gravenhorst, 1802), Leptacinus batychrus (Gyllenhal, 1827), Bledius furcatus (Olivier, 1811), B. tricornis (Herbst, 1784), Tachyusa nitidula Mulsant et Rey, 1875.
У підстилці лісових біогеоценозів серед видів, які потрапляли до ґрунтових пасток, відмічені Drusilla canaliculata (Fabricius, 1787), Tachyporus hypnorum (Fabricius, 1775), Tachinus signatus (Gravenhorst, 1802), T. rufipes (De Geer, 1774), Habrocerus capillaricornis (Gravenhorst, 1806), Ocypus globulifer (Fourcroy, 1785), Staphylinus erythropterus Linnaeus, 1758, S. caesareus Cederhjelm, 1798, Gabrius osseticus (Kolenati, 1846), G. suffragani Joy, 1913, Othius punctulatus (Goeze, 1777), Xantholinus tricolor (Fabricius, 1787), X. sp., Quedius fuliginosus (Gravenhorst, 1802), Leptacinus batychrus (Gyllenhal, 1827), Philonthus fumarius (Gravenhorst, 1806), Ph. varius (Gyllenhal, 1910), Ph. intermedius (Lacordaire, 1835), Lathrobium sp., Stenus bimaculatus Gyllenhal, 1810, S. sp.
Таким чином, для фауни заповідника виявлено 38 видів стафілінід, що належать до 7 підродин (Tachyporinae, Habrocerinae, Aleocharinae, Oxytelinae, Steninae, Paederinae, Staphylininae). Остаточні результати видового складу групи буде наведено після детальніших досліджень. На особливу увагу заслуговують острівні екосистеми, де за рахунок ізоляції формуються специфічні комплекси комах.
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 175.