Кровосисні комарі урбанізованих екосистем м. Житомир
УДК 574.472:595.771(477.42)
В. Ф. Ясинська*, З. В. Корж**
*Житомирський обласний лабораторний центр ДСЕСУ, Житомир, Україна
**Житомирський національний агроекологічний університет, Житомир, Україна
V. F. Yasynska*, Z. V. Korzh**
*Zhytomyr Regional Sanitary-Epidemiological Station, Zhytomyr, Ukraine
**Zhytomyr National Agroecological University, Zhytomyr, Ukraine
Кровосисні комахи становлять значний науковий і практичний інтерес як екзопаразити та переносники збудників небезпечних захворювань людини та тварин, паразитарних інвазій, вірусних і бактеріальних інфекцій. Тварини, під час масового нападу гнусу (комарів, мошок, ґедзів) не тільки втрачають вагу, а і знижують надої молока (на 20 % та більше). Гнус завдає людям також багато шкоди, заважає відпочинку, зменшує (до 30 %) продуктивність праці, сприяє збільшенню виробничого травматизму.
Через комарів можуть передаватись хвороботворні віруси, бактерії, найпростіші та гельмінти (круглі черви – філярії). Один і той самий переносник може бути специфічним збудником однієї інфекції та механічним – іншої. Наприклад комарі Anophelеs є специфічними переносниками малярії та можуть бути механічними переносниками туляремії або вірусних інфекцій. Переносниками мікрофілярій Wuchereria bancrofti (збудник вухереріозу) є комарі родів Сulex, Anopheles, Aedes, Mansonia, мікрофілярій Brugia timori – комарі роду Aedes (Виноград, Грицко, 2004), B. malayi – комарі родів Mansonia, Anopheles і Aedes (Беляев, Кравчинина, 1989). Виявлена роль комарів родів Anopheles, Aedes і Сulex як проміжних хазяїв Dirofilaria repens, які паразитують на собаках (Coluzzi, 1964).
Підродина Anophelinае представлена у вітчизняній фауні лише одним родом Anophelеs Mg. (малярійні комарі). Підродина Culicinae об’єднує 6 родів: Aedes Mg., Сulex L., Mansonia Blanch., Culiseta Felt., Orthopodomia Theob. та Uranotaenia Arrib. (який об’єднує орнітофільні види). В Україні зустрічається 62 види комарів, віднесених до 7 родів (Шеремет, 1998).
Характерна риса цих комах – подвійний тип живлення: самиці живляться солодкими соками рослин та кров’ю теплокровних тварин. Самці не є кровосисними, живляться тільки солодкими соками. Іншою їх біологічною особливістю є гетеротропність: яйця, личинки та лялечки живуть у воді, вологому органічному субстраті, а дорослі комахи – у повітрі.
У фауні кровосисних комарів міста прослідковуються суттєві якісні та кількісні зміни під дією антропогенного перетворення ландшафтів, пов’язаних із процесами урбанізації. Антропогенні ландшафти змінюють співвідношення видів комарів: збільшується частка ендофільних і поліциклічних видів (Culex pipiens L., A. maculipennis Mg., Ae. dorsalis Mg., Ae. vexans Mg.), змінюються межі розповсюдження та місця існування деяких видів (селітебні зони). Комарі роду Сuliseta, які зазвичай виплоджуються в непересихаючих протягом літа неглибоких напівзатінених водоймах із бідною рослинністю починають зустрічатися у підвальних приміщеннях. При цьому місця виплоду кровосисних комарів не завжди повно відображають їх різноманіття. Вони заселяють майже всі тимчасові та постійні водойми, включно з вибоїнами з-під копит великої рогатої худоби на випасах, невеликими калюжами, дуплами дерев тощо, личинки зустрічаються в таких місцях протягом усього сезону (із березня по жовтень). Це відбувається завдяки зміні ранньовесняних оліготермних видів пізньовесняними мезотермофільними та термофільними видами.
Фауна куліцид території Житомира різноманітна завдяки сприятливим для розвитку природно-кліматичним умовам (теплий і помірно вологий клімат). У результаті досліджень протягом 2008–2012 років урбоекосистеми м. Житомир виявлено 21 вид 5 родів комарів. Найбільшою була кількість комарів родів Aedes (47 %, 15 видів, домінує Ae. cinereus Mg.) та Anopheles (37 %, 2 види, домінує A. maculipennis Mg.). Дещо меншою була кількість представників роду Culex (16 %, 2 види, переважає C. pipiens pipiens L.). Рідко зустрічались представники родів Mansonia (M. richiardii Fic.) та Culiseta (C. аnnulata Schr.): вони зустрічались протягом усього теплого періоду, але виявлені лише поодинокі екземпляри імаго та личинок.
Видовий склад комарів урбоекосистеми Житомира представлений трьома екологічними групами: ранньовесняними (15,5 %), пізньовесняними (31,5 %) та такими, які проявляють активність протягом усього теплого періоду року (53,0 %). Серед ранньовесняних комарів переважає Ae. punctor Kirby, серед пізньовесняних – Ae. cinereus Mg., чисельними були Ae. sticticus Mg. та Ae. cantans Mg. Серед таких, які проявляють активність протягом усього теплого періоду переважали A. maculipennis Mg. та C. pipiens pipiens L.
Серед представників роду Anophelеs на території міста виявлено A. maculipennis Mg. (звичайний малярійний комар) і A. claviger Mg. (джерельний малярійний комар). Місця їх виплоду – водойми зі спокійною поверхнею, переважно чисті, з невеликою кількістю рослинності. У пошуках здобичі самки ендорфільних видів можуть пролітати 3–5 км і більше, залітаючи для перетравлення крові до житлових приміщень і місць утримання худоби. Самки екзофільних видів нападають на здобич і концентруються у природі поблизу місць виплоду, хоча можуть залітати й у приміщення. Період їх активності для регіону складає 2–4 місяці, середній вік імаго комарів у теплий проміжок часу – 1,0–1,5 місяці. Зі збільшенням віку самки становлять більшу загрозу як переносники інфекцій, оскільки в них збільшується імовірність інфікування від хворої людини чи тварини.
Місцями виплоду представників роду Culex є постійні тривалоіснуючі водойми зі стоячою або слабкопроточною водою, канави, бочки, кар’єри тощо. Представники цього роду проявляють активність протягом усього теплого сезону року.
Комарі роду Aedes виплоджуються в невеликих тимчасово пересихаючих водоймах, заболоченостях, місцях розливу води. Яйця зберігають життєздатність при пересиханні та невеликих приморозках цих водойм. Тривалість розвитку преімагінальних стадій при температурі води +16…+18 °С становить 25–40 діб, при +30…+32 °С – 5–10 діб. Значна кількість видів та широкий ареал обумовлюють різноманіття місць виплоду та екології видів.
Комарі родів Mansonia та Culiseta – активні кровососи, які нападають на людей і тварин на відкритому повітрі, зазвичай поблизу місць виплоду.
Видовий склад комарів у зонах відпочинку за досліджуваний період представлено 5 родами. Насамперед комарами роду Aedes (15 видів), Culiseta (1 вид: C. аnnulata Schr.), Culex (2 види: C. pipiens molestus For., C. modestus Fic.), малярійними комарами роду Anopheles (1 вид: А. maculipennis Mg.).
Видовий склад селітебної зони міста виявився менш різноманітним. Тут були майже відсутні комарі роду Aedes. Невеликою була чисельність комарів Culiseta (поодинокі комарі C. annulata Schr., дорослі особини яких активні протягом усього теплого періоду року). Вони живляться кров’ю переважно ссавців і птахів, рідко нападають на людей. Але саме тут виловлено основну кількість Anopheles (особливо у приміщеннях із худобою поблизу приватного сектору) та Culex. Основним видом роду Culex на територіях забудованої та житлової зон був C. pipiens molestus For.
Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 187-188.