Кореляції структурних ознак дернин тонконога вузьколистого на початку літа

УДК 582.542.1:581.41

Л. П. Мицик, О. В. Кузнєцова

Дніпропетровський національний університет, м. Дніпропетровськ, Україна

Ключові слова: Poa angustifolia, кореляційні зв’язки, структура системы

CORRELATIONS OF STRUCTURE FEATURES
OF JUNE GRASS SODS EARLY IN SUMMER

L. P. Mytsyk, O. V. Kuznetzova

DnipropetrovskNationalUniversity, Dnipropetrovsk, Ukraine

Key words: Poa angustifolia, correlations, system structure

В основі нормального функціонування живої системи лежить найтісніша взаємодія її компонентів (підсистем). Чим більша узгодженість між собою структурно-функціональних складових, наприклад рослинної популяції як системи, тим вона стійкіша та життєздатніша. Показниками такої інтегрованості можуть служити кореляційні зв’язки між ознаками, які відбивають структуру конкретної системи на даний момент.

У літературі відсутні відомості із зазначеної характеристики тонконога вузьколистого (Poa angustifolia L.), хоч давно відомо, що він є однією з найголовніших складових природних екосистем степової зони та урбанізованого середовища. Причина такої ситуації полягає, певно, у тому, що ця рослина має довгокореневищну поліцентричну життєву форму і, отже, розростаючись у всі боки від материнського пагона, утворює, врешті, не кущ, а куртину, або, як нерідко пишуть, «латку». У природному або штучному травостоях такі куртини, проникаючи великою кількістю кореневищ одна в одну, утворюють механічно цілісне явище – дерен. У такому багаторічному утворенні виділити одну конкретну особину для морфометричного або будь-якого іншого дослідження практично неможливо. Саме через таку будову при аналізі структурних явищ популяції цієї життєвої форми за лічильну одиницю беруть не особину, а парціальний кущ або пагын.

У нашому дослідженні за одиницю вивчення взято дернину площею 10х10 см і глибиною до рівня залягання найнижче розташованих кореневищ. Разом вирізано та обстежено (16 червня 2001 р.) 40 таких монолітів на пробній площі Присамарського міжнародного біосферного стаціонару ім. О. Л. Бельгарда (с. Андріївка Новомосковського району Дніпропетровської області). У кожного з них ураховували по чотири ознаки наземної частини (кількість живих і відмерлих кущів, кількість пагонів, листків) та чотири ознаки підземної частини (кількість молодих і комунікативних кореневищ, а також їх довжину). Ці відомості дали можливість проаналізувати зазначені дернини методом кореляційних плеяд. Із цією метою обчислювали величину кореляційних зв’язків між усіма зазначеними ознаками.

Як виявилось, найвищі достовірні зв’язки однієї конкретної ознаки з усіма іншими
(середня величина коефіцієнтів кореляції – r) мали такі показники: кількість живих парціальних кущів (r = 0,47) та (як окремо урахований показник) сумарна кількість живих і відмерлих парціальних кущів (r = 0,47). Далі за своїм значенням були кількість листків (r = 0,46), кількість пагонів (r = 0,41) та кількість молодих кореневищ (r = 0,31). Середні коефіцієнти кореляції, що характеризують зв’язки довжини кореневищ (довжина молодих і комунікативних кореневищ, їх загальна довжина) з іншими показниками достовірних значень не мали (r = –0,15…0,24).

Найтісніше корелювали між собою (при p£0,001) такі пари ознак надземних органів: кількість пагонів і кількість листків (r = 0,96), кількість живих парціальних кущів і загальна їх кількість (сума живих і відмерлих) (r = 0,96), кількість листків та загальна кількість кущів (r = 0,84), кількість пагонів і кількість живих кущів (r = 0,78), кількість листків і кількість живих кущів (r = 0,76), кількість пагонів і загальна кількість кущів (r = 0,67). Показники підземних органів були слабше скорельовані при парному порівнянні, хоча деякі з них і мали найвищий рівень вірогідності (p£0,001): кількість молодих кореневищ і кількість пагонів (r = 0,58), кількість молодих кореневищ і кількість листків (r = 0,55), довжина комунікативних кореневищ і загальна довжина кореневищ (r = 0,51). Менш тісний зв’язок, хоч і з великою вірогідністю (p£0,01) установлено між такими ознаками: кількість молодих кореневищ і кількість живих кущів (r = 0,49), кількість молодих кореневищ і загальна кількість кущів (r = 0,48). Найслабша серед достовірних кореляцій (при p£0,05) відмічена між довжиною комунікативних кореневищ і загальною кількістю кущів (r = 0,35). Порівняння інших пар достовірної кореляції не виявило (коефіцієнт становив від –0,14 до 0,28).

Як висновок зазначимо, що кожна із згаданих вище ознак має самостійне значення для оцінки дослідженої популяції, проте деякі з них опосередковано характеризують інші її морфометричні показники і тому можуть відігравати роль діагностичних. При вивченні лучних і степових травостоїв, а також угруповань газонного типу (декоративних і протиерозійних травостоїв, спортивних полів, аеродромів і т. ін.) за лічильну одиницю та показник якості дернового покриву традиційно бралась кількість пагонів у розрахунку на одиницю поверхні ґрунту. Як виявило наше дослідження, ще більше значення у цьому розумінні має кількість парціальних кущів. Не виключено, що розкриті закономірності у певній мірі притаманні й іншим злакам поліцентричної життєвої форми (не тільки тонконогу вузьколистому), а також, що в інші сезони (не на початку літа) структура кореляцій цих же ознак може бути іншою.


Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 138-139.