Багаторічна динаміка гідрохімічних, гідробіологічних та іхтіологічних характеристик Галайківського водосховища (р. Молочна)

УДК 597.55:574.63

І. С. Митяй*, П. Г. Шевченко*, Ю. М. Ситник**, М. Б. Халтурин*
Національний університет біoресурсів і природокористування України,
Київ, Україна
**Інститут гідробіології НАН України, Київ, Україна

I. Mytyai*, P. Shevchenko*, Y. Sytnik**, M. Chalturin*
*National University Bioresourses and Environmental Sciences of Ukraine, Kyiv, Ukraine
**Institute of Hydrobiology of NASU, Kyiv, Ukraine

В умовах загального зниження рівня виробництва риби в Україні, особливо колись найбільш рибопродуктивного – ставового рибництва, залучення малих водойм (руслових ставів) до випасного вирощування риби має надзвичайно велике значення. У сучасних умовах необхідно впроваджувати комплексне використання водних ресурсів із застосуванням ресурсозаощаджувальних технологій виробництва риби. Цей вид господарської діяльності не можливий без усебічних і тривалих досліджень екологічних умов водойм і стану їх іхтіофауни. Однією з таких водойм, придатних для випасного вирощування коропа, білого амура, товстолобиків та інших видів риб є русловий став побудований у 1967 р. на річці Молочній (притока р. Рось) поблизу с. Галайки Тетіївського району Київської області. Площа водойми при НПГ складає 104 га, довжина – 4,58 км, ширина – 0,23–0,40 км, середня глибина – 1,76 м, максимальна – 3,65 м, повний об’єм – 1,89 млн. м³, корисний – 1,48 млн. м³.

Комплексні дослідження якості водного середовища, стану кормової бази риб і деякі аспекти їх біології проведені у квітні 2003 та 2013 рр. Аналіз гідрохімічних проб за 2003 та 2013 роки показав стабільність більшості показників (табл. 1).

Таблиця 1. Гідрохімічні показники Галайківського водосховища

Показник

Ділянки водойми, 2003 рік

Ділянки водойми, 2013 рік

верхівя

середина

низ

верхів’я

середина

низ

Мінералізація

531,4

559,8

503,8

498,0

521,7

512,0

Гідрокарбонати, мг/л

329,4

347,7

344,6

341,6

340,5

353,8

Сульфати, мг/л

48,0

50,0

31,2

20,0

33,1

16,0

Хлориди, мг/л

26,6

26,6

26,6

26,6

26,6

24,9

Кальцій, мг/л

62,1

62,1

70,1

52,0

54,7

54,0

Магній, мг/л

34,0

34,6

27,9

34,8

32,2

33,6

Жорсткість, мг/л

5,90

5,95

5,80

5,50

5,80

5,50

Амоній, мг/л

0,380

0,360

0,295

0,366

0,345

0,351

Нітрити, мг/л

0,0092

0,0052

0,0048

0,0003

0,0004

0,0011

Нітрати, мг/л

0,012

0,008

0,0165

0,068

0,121

0,188

Фосфати, мг/л

0,078

0,040

0,040

0,217

0,053

0,171

Залізо, мг/л

0,225

0,142

0,185

0,030

0,184

0,030

Фітопланктон Галайківського водосховища у 2003 р. представлений 54 видами водоростей, які відносяться до 6 груп фітопланктону: Сyanophyta (синьозелені) – 3, Bacillariophyta (діатомові) – 25, Euglenophyta (евгленові) – 3, Dinophyta (дінофітові) – 1, Chrysophyta (золотисті) – 2, Chlorophyta (зелені) – 21. Основу видового складу фітопланктону складали діатомові водорості. Друге місце в альгофлорі належало зеленим водоростям, серед яких домінували хлорококові (20). Найбільшим видовим різноманіттям водоростей відрізнялись верхів’я та придамбова ділянка водосховища (відповідно 41 та 37 видів). Основу фітопланктону тут також складали діатомові та зелені водорості. Середня чисельність і біомаса водоростей у водосховищі складала 9391 тис. кл./л та 4,120 г/м³.

У 2013 році спостерігається збільшення видового складу фітопланктону: зареєстровано 65 видів із 6 відділів. Найбільша кількість видів (34) відносилась до зелених. Слід відзначити високе видове багатство евгленових (16). За чисельністю на першому місці були зелені (56,2 %), на другому – синьозелені (32,8 %). У той же час частка останніх у біомасі становила лише 0,7 %. Більше половини загальної біомаси (50,6 %) створювалось за рахунок евгленових. Частки динофітових і зелених були близькими (відповідно 20,9 та 25,3). Тут також значного розвитку досягали вольвоксові (15,7 % загальної біомаси). Переважання джгутикових (майже 80 % біомаси) може свідчити про наявність у воді легкодоступної органічної речовини.

Зоопланктон водосховища у 2003 р. характеризувався достатнім якісним багатством: у його складі зареєстровано 32 види та таксони інших рангів, у тому числі 18 видів коловерток (Rotatoria), 5 – гіллястовусих (Cladocera) і 8 – веслоногих (Copepoda) ракоподібних, а також черепашкові ракоподібні (Ostracoda). У 2013 р. зареєстровано 35 видів із трьох основних систематичних груп. Серед них 22 таксони складали коловертки (Rotatoria), 7 таксонів – веслоногі ракоподібні (Copepoda) та 6 – гіллястовусі ракоподібні (Cladocera). Найбільш різноманітно представлена група коловерток, насамперед рід Brachionus, види якого є індикаторами органічного забруднення.

Видовий склад донної фауни водосховища у весняний період складався із 6 видів і належав до 4 систематичних груп: олігохети – 2 види, личинки хірономід – 2 та личинки інших двокрилих – 2 види. Кількісно та якісно переважали вторинноводні (личинки комах). Середня чисельність і біомаса зообентосу у водосховищі складала 280 екз./м2 та 5,184 г/м2.

У ході досліджень у Галайківському водосховищі у 2003 р. виявлено 16 видів риб та їх молоді, що належали до 5 родин (табл. 2). Це майже уп’ятеро менше ніж у цілому по басейну р. Дніпра, до якого відноситься р. Рось з її притокою р. Молочною. Найчисленнішою є родина коропових – 11 видів (короп, карась сріблястий, товстолобик білий, плітка, амур білий, краснопірка, верховка, пічкур, гірчак, лин, чебачок амурський), окуневих – 2 види (окунь, йорж), щукових (щука), сомових (європейський сом) і в’юнових (в’юн). Причому білий амур, лин, щука, сом і в’юн занесені до списку в результаті опитування рибалок-аматорів, які відловлювали цих риб.

Таблиця 2. Видовий склад риб Галайківського водосховища

Родина риб

Вид риб

2003 р.

2013 р.

Cyprinidae – коропові

Cyprinus carpio (L.) – короп (сазан)

+

+

Carassіus auratus gibelio Bloch – карасьсріблястий

+

+

Hypophthalmichthysmolitrix (Val.) – товстолобик білий

+

+

Rutilusrutilus (L.) – плітка

+

+

Ctenopharyngodon idella (Val.) – амурбілий *

+

+

Scardinius erythrophthalmus (L.) краснопірка

+

+

Leucaspius delineatus (L.) – верховка

+

+

Gobio gobio L. – пічкур

+

Rhodeus sericeus (L.) – гірчак

+

Tinca tinca (L.) – лин *

+

+

Pseudorasboraparva (Sch.) – чебачок амурський

+

+

Percidae – окуневі

Perca fluviatilis (Z.) – окунь

+

+

Acerina cernua (Z.) – йорж

+

+

Esocidae – щукові

EsoxluciusL. – щука *

+

+

Siluridae – сомові

Silurus glanisL. – сом *

+

Cobitidae – вюнові

Misgurnus fossilis (Z.) – вюн*

+

Примітка: * позначені види внесені до списку зі слів рибалок-аматорів.

Результати відловів 2013 року показали, що у складі іхтіофауни стались деякі зміни: частина видів риб (пічкур, гірчак, сом, в’юн) нами не відмічені. Змінився також склад іхтіофауни. Якщо у 2003 р. переважали малоцінні та непромислові риби (верховодка – 12 екз./м², пічкур – 1,14 екз./м²), а чисельність промислових риб складала лише 1,0–1,5 % (плітка, окунь, карась, краснопірка), то у 2013 р. основу рибних запасів складають промислові риби.

Аналіз промислової іхтіофауни показує, що у водоймі наявні короп (3 роки), карась сріблястий (3–4 роки), товстолоб білий (3 роки), окунь (4 роки), краснопірка (4 роки) та йорж (5 років). У переважній більшості маса коропа складає 0,5–2,5 кг, товстолоба білого – 1,2–5,2 кг, карася сріблястого – 0,14–0,88 кг, окуня – 50–80 г. Дана ситуація у водоймі склалась завдяки організації рибного господарства. Штучне зариблення цінними промисловими та хижими рибами (щука, окунь, судак) значно скоротило чисельність непромислових видів та підвищило рибопродуктивність водойми. Стабільність складу іхтіофауни підтверджують облови мальковою волокушею, в яких виявлені ті ж самі види (табл. 3).

Таблиця 3. Видовий склад і розмірні показники молоді риб Галайківського водосховища
 (з уловів мальковою волокушею довжиною 25 м)

Види риб

Межі довжини риб, см

Кількість риб, шт.

Окунь

3,710,2

27

Йорж

10,4

1

Плітка

3,110,8

35

Краснопірка

3,77,7

8

Карась сріблястий

15,516,8

2

Верховка

2,35,4

97

Гірчак

2,75,6

21

Пічкур

2,38,5

52

Амурський чебачок

4,4

1

Усього

244

Наведені матеріали свідчать про те, що у рибогосподарському відношенні малі річки, якою є притока р. Рось Молочна, стають значимими лише при організації ставового господарства на основі постійного дослідження стану водного середовища та науково обґрунтованих режимів рибогосподарського використання.


Zoocenosis — 2013
Біорізноманіття та роль тварин в екосистемах: Матеріали VІІ Міжнародної наукової конфе ренції. – Дніпропетровськ: Адверта, 2013. – С. 119-121.