Тема 1.2.3. Свободноживущие патогенные амебы (Naegleria, Acanthamoeba).

Ядро округлой формы, с крупной центральной кариосомой, а периферический хроматин располагается либо на внутренней поверхности ядерной оболочки, либо между оболочкой и кариосомой. Во время деления кариосома растворяется и образуются хромосомы, располагающиеся по экваториальной пластинке.

Naegleria fowleri – обитает в тёплой пресной воде, открыта в Австралии в 1960-е годы.

Интенсивно размножается в тёплых проточных и непроточных водоёмах (реках, озерах) и попадает в организм человека во время купания. Наблюдается в геотермальных источниках, промышленных стоках, почве, а также в плохо очищаемых бассейнах.

Первые симптомы заболевания – головная боль, изменение вкусовых и обонятельных ощущений. В мире с момента открытия амебы Naegleria fowleri зарегистрировано лишь несколько сот случаев вызванных ею заболеваний. Зарегистрировано 23 летальных исхода.

Полное излечение маловероятно. В лабораторных экспериментах при использовании ряда препаратов развитие процесса удаётся остановить. В качестве одной из мер профилактики рекомендовано избегать купания в водоемах в жаркую погоду.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

Тема 1.2.2. Кишечная амеба (E. coli), ротовая амеба (E. gingivalis).

Кишечная амеба – широко и повсеместно распространенный комменсал, населяющий толстую кишку. Живет в просвете в виде вегетативных форм, в уплотненном содержимом кишки образует цисты.

Вегетативная форма. В округленном состоянии размеры 20–40 мкм и более. Цитоплазма без ясного разграничения на экто- и эндоплазму, сильно вакуолизирована. Вакуоли удлиненной щелевидной формы. Самая крупная – вытянутой веретеновидной формы. Эктоплазма обнаруживается при образовании псевдоподий (образуются медленно, в виде широких наплывов). Передвижение вялое.

Ядро Е. coli диаметром 4-8 мкм, отчетливо заметно у живых неокрашенных амеб. Под оболочкой – ядерный хроматин в виде глыбок. Кариосома круглая, лежит эксцентрично. Между кариосомой и периферическим хроматином разбросаны отдельные хроматиновые зернышки.

Обычно Е. coli питается бактериями, грибками, иногда простейшими других видов и не является гематофагом. У больных с язвенными поражениями толстой кишки различной этиологии (дизентерия, колиты, злокачественные новообразования и др.) обнаруживают амебы с единичными эритроцитами и лейкоцитами в цитоплазме.

В. Г. Гнездилов (1941) считал эти формы адаптивными и, по аналогии с дизентерийной амебой, предложил выделить их в качестве Entamoeba coli forma magna.

Перед инцистированием кишечные амебы превращаются в предцистные формы, (более мелкие размеры, малая активность и отсутствие или незначительное количество пищевых включений в цитоплазме).

Цисты крупные, округлой, реже овальной формы, от 10 до 30 мкм. Оболочка четко выражена, цитоплазма мелкозернистая и прозрачна. Число ядер различно. В только что образовавшейся цисте имеется одно крупное ядро, в цитоплазме – большая гликогеновая вакуоль. Вскоре ядро делится пополам, причем количество гликогена достигает максимума. Затем следует новое деление ядра с образованием 4-ядерных цист. В результате заключительного деления получаются 8-ядерные цисты (зрелые). В редких случаях обнаруживаются цисты с 12, 16, очень редко с 20 и даже 32 ядрами. Строение ядер в цистах такое же, как и у вегетативных форм. В цитоплазме цист могут обнаруживаться хроматоидные тельца. В зрелых цистах они отсутствуют.

Патогенность. Кишечная амеба считается непатогенной. В единичных случаях она обнаруживалась в толще слизистой оболочки кишки и даже в тканях других внутренних органов. Такое внедрение является, скорее всего, вторичным, так как кишечник в этих случаях был предварительно поражен патологическим процессом другой этиологии (брюшной тиф, гельминтозы и др.). Нечувствительны к эметину.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

Тема 1.2.1. Класс Голые амёбы (Lobosea). Дизентерийная амёба (Entamoeba histolytica).

(Amoeba coli, Amoeba dyseriteriae, Entamoeba histolytica)

Впервые наблюдал Ф. А. Леш (1875) у больного кровавым поносом. Доказал патогенность путем экспериментального заражения собаки пероральным и перанальным введением испражнений больного, содержащих амеб. Заболевание – амебная дизентерия (амебные поражения кишечника) или амебиаза (любые поражения организма амебами).

Стекловидная эктоплазма отдифференцирована от эндоплазмы. Эндоплазма содержит пищеварительные вакуоли шаровидной или вытянутой формы. Ядро одно, в живой амебе плохо видно, шарообразное или пузырьковидное. В центре ядра – мелкая угловатая кариосома. Ахроматиновая сеть располагается радиально. Иногда в ядре обнаруживается эксцентрично расположенное оксифильное ядрышко. Размеры ядра от 3 до 9 мкм.

У Е. histolytica тело покрывает одноконтурная или двухконтурная цитоплазматическая мембрана (разная у различных штаммов). В цитоплазме гранулы рибонуклеотидов и гликогена, трубчатые и спиралевидные включения. Выделительные вакуоли шаровидные. Не обнаружен аппарат Гольджи и митохондрии. В ядерной оболочке выявлены поры, а в ядре — гранулярные и фибриллярные включения, содержащие ДНК. Кариосома ядра не имеет оболочки и состоит из осмиофильных зерен.

Питается амеба жидкой пищей, эритроцитами, в значительно меньше – лейкоцитами. Амебы с поглощенными эритроцитами – эритрофаги, или гематофаги. В среднем амеба поглощает 6-8 эритроцитов. Фагоцитированные эритроциты перевариваются постепенно, начиная с периферии. Иногда поглощаются и другие клетки. Бактерии Е. histolytica forma magna фагоцитируют в виде исключения.

Цисты Е. histolytica круглые или овальные, размерами 8-15 мкм (средний – 12 мкм), с двухконтурной, тонкой и бесцветной оболочкой. Молодые цисты одноядерные; далее ядро делится пополам и цисты становятся двухъядерными. В заключение следует второе деление с образованием четырех ядер. Четырехъядерные цисты – зрелые и типичны. Размеры ядер тем больше, чем меньше их в цисте. В цистах обнаруживают хроматоидные тела (палочки с округленными концами) и гликогеновые вакуоли.

Цисты образуются только в толстой кишке и обнаруживаются в оформленном стуле носителей. В тканях и в гное при поражении печени и других внутренних органов цисты не формируются.

Цикл развития. Заражение человека – при проглатывании цист. Из них выходят мелкие, комменсальные амебы Е. histolytica forma minuta. Они непрерывно размножаются делением в содержимом кишки. Часть амеб при определенных условиях (изменения плотности содержимого, осмотического давления, рН, окислительно-восстановительного потенциала и др.) превращается в предцистные формы и далее в цисты. Цисты, попадая в организм нового хозяина, дают начало новым просветным формам.

Диагноз устанавливают путем микроскопического исследования стула, в котором находят вегетативные формы амеб и цисты. При остром кишечном амебиазе или при обострении хронического амебиаза в испражнениях находят крупные тканевые формы амеб с заглоченными эритроцитами  или без эритроцитов, нередко кристаллы Шарко-Лейдена, лейкоцитов мало. В период ремиссий и в период выздоровления – мелкие просветные формы амеб и цисты. В гное из патологических очагов – только тканевые вегетативные формы амеб.

Дополнительный диагностический метод – культивирование амеб на искусственных питательных средах, а также постановка реакции связывания комплемента (РСК) с амебным антигеном (спиртовой экстракт амебных культур по Craig) и сывороткой крови. В некоторых случаях может быть использовано заражение лабораторных животных.

Лечение. Специфическими химиотерапевтическими препаратами являются:

1. Солянокислый эметин (Emetinum hydrochloricum), алкалоид ипекакуаны. Подкожно или внутримышечно в виде 2% водного раствора по 1,5-2 мл два раза в день или 3-4 мл однократно (суточная доза препарата — 0,06-0,08 г). Продолжительность цикла лечения 7-8 дней. Большая длительность цикла не допускается (кумулятивные свойства препарата). Повторные циклы – через 10-15 дней. Курс лечения 1-2 цикла, максимально – 3-4 цикла инъекций. Применение только в стационарных условиях под контролем электрокардиографии (возможное токсическое действие).

Эпидемиология. Частота обнаружения четырехъядерных цист при обследовании населения весьма высока (от 3-5 до 25-30% среди различных групп). Распространение амебы повсеместно на территории бывшего СССР и за её пределами.

Заболеваемость ниже зараженности. Соотношение может составлять от 1:7 в эндемичных районах до 1:21-1:23 в предгорных районах и в зоне умеренного климата.

Пути передачи амебиаза типичны для кишечных инфекций. Заражение – через рот с загрязненными цистами пищевыми продуктами – корнеплодами, овощами, фруктами, молоком, хлебом, холодными блюдами, а также с водой и посредством грязных рук. Факторами передачи могут быть предметы обихода, игрушки, дверные ручки, столовая и кухонная посуда и инвентарь, белье. Значительную роль в распространении играют насекомые – мухи и тараканы.

Профилактические и противоэпидемические мероприятия. Общие меры профилактики амебиаза типичны для кишечных инфекций (предотвращение фекального загрязнения внешней среды; систематический санитарный надзор за питанием и водоснабжением и медицинский контроль за состоянием здоровья работников пищевых объектов; соблюдение личной гигиены и уничтожение механических переносчиков – мух и тараканов).

Для обезвреживания источника инфекции – выявление кишечных заболеваний протозойной природы. Для этого должны проводиться обследования всех без исключения кишечных больных на зараженность простейшими кишечника.

Питьевая вода обеззараживается путем фильтрации или кипячения. Пищевые продукты, употребляемые без термической обработки (зелень, овощи, фрукты, корнеплоды) – разделывать на отдельных столах, отдельными ножами, после тщательного мытья водой. Запрещается удобрение огородов необеззараженными фекалиями.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

Тема 1.1.3. Пути расселения паразитов, специфические и механические переносчики

Патогенные животные – животные, ведущие паразитический образ жизни, переносчики возбудителей вирусных, бактериальных и паразитарных болезней и ядовитые животные. Паразитоносительство – состояние, когда хозяин жизнедеятельного паразита не проявляет симптомов заболевания, связанного с заражением паразитом и с последующим его существованием. Такое бессимптомное инвазирование хозяина в ряде случаев не ведет к последующим клиническим проявлениям, но, оставаясь здоровым, паразитоноситель может рассеивать вирулентные паразитарные начала и быть источником распространения инвазии.

К паразитоносительству относятся разные явления. Заразившиеся паразитом, но не заболевшие болезнью – здоровые паразитоносители. Оставаясь здоровыми, они могут претерпевать изменения в организме (например, приобретать невосприимчивость к повторному заражению). Возможен скрытый (латентный) паразитизм, который в течение некоторого срока предшествует клиническому проявлению болезни (при трехдневной малярии бывают случаи длительной инкубации, в течение которой человек является носителем малярийного плазмодия, но без малейших проявлений болезни). Паразитоносительство часто устанавливается уже после окончания течения инвазионной болезни (гаметоносительство у хронических маляриков). Бессимптомное паразитоносительство часто нелегко отличить от скрытой формы заболевания, только при тщательном клиническом обследовании человека. Например, носительство лентеца широкого не сопровождается яркими симптомами (малокровие развивается лишь у части носителей, однако исследованиями носителей установлены изменения крови, являющиеся как бы начальной фазой могущего развиться в будущем злокачественного малокровия).

Патогенность паразита распознается по отношению к организму хозяина, с которым он связан. Один и тот же паразит может быть патогенен для одного хозяина и безвреден для другого. Различные штаммы (линии) возбудителя могут обладать индивидуальной изменчивостью видовой патогенности. Конкретная степень индивидуальной патогенности штамма возбудителя – вирулентность.

Следует учитывать условия влияния факторов внешней среды на паразита и на хозяина; различные особи или поколения паразитов изменчивы в отношении своих свойств, в частности действия на хозяина. Этим обуславливается широта диапазона изменчивости состояния хозяина.

Паразит определенного вида может паразитировать как в животном, так и у человека (Trypanosoma cruzi – возбудитель болезни Шагаса у человека – бывает в крови у броненосца). Животные-резервуары возбудителей – могут быть подвержены их болезнетворному действию, но этим не умаляется роль таких животных в поддержании очага болезни в природе. Поиск животных-резервуаров возбудителей – одно из важнейших направлений в исследовании эпидемиологии паразитарных и трансмиссивных болезней.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

Тема 1.1.2. История паразитологии

Изучение паразитов животного происхождения – возбудителей болезней, основа профилактики паразитарных и трансмиссивных заболеваний и мер борьбы с ними.

В Советском Союзе, благодаря развитой сети специальных научно-исследовательских и медицинских учереждений, некоторые паразитарные и трансмиссивные заболевания человека практически ликвидированы. В природных условиях сохраняется много возбудителей и переносчиков болезней, что создает возможности возникновения заболеваний или эпидемических вспышек. Развивающиеся связи со странами Азии, Африки и Латинской Америки не исключают возможность завоза из-за рубежа протозойных инвазий, гельминтозов и трансмиссивных инфекций.

Началом паразитологических исследований в Зоологическом музее считается 1924 г., когда по инициативе академика Е.Н. Павловского и профессора А.А. Штакельберга при музее была организована Постоянная комиссия по изучению малярийных комаров, объединявшая и направлявшая работу многих паразитологов. Был опубликован цикл пособий по определению комаров, а также методических инструкций по сбору и исследованию кровососущих членистоногих. В 1930 г. при реорганизации Зоологического музея в институт было создано отделение паразитологии под руководством Е.Н. Павловского; кроме него, в отделении был только один научно-технический сотрудник. В 1934-1935 гг. отделение было преобразовано в отдел, состоящий из двух лабораторий: арахно-энтомологии (Д.И. Благовещенский, А.С. Мончадский и Б.И. Померанцев) и паразитических червей. В 1937-1940 гг. сотрудники отдела принимали участие в экспедиции Наркомздрава на Дальний Восток по исследованию переносчиков клещевого и японского энцефалитов. Результаты этих привели Е.Н. Павловского к созданию учения о природной очаговости трансмиссивных (передающихся насекомыми и клещами) болезней.

Во время Второй мировой войны отдел паразитологии был эвакуирован в Таджикистан, где сотрудники использовали возможности круглогодичных полевых работ в условиях Средней Азии, давших большой задел для исследований. К составлению монографических сводок «Фауны СССР» были привлечены ведущие специалисты из других учреждений. Уже к 1940 г. в серии «Фауны СССР» были опубликованы монографии и определители по москитам (П.П. Перфильев), слепням (Н.Г. Олсуфьев), кровососущим комарам и их личинкам (А.А. Штакельберг, А.С. Мончадский), мошкам (И.А. Рубцов) и пухоедам домашних животных (Д.И. Благовещенский). В самый короткий срок практические работы в области здравоохранения и ветеринарии получили ряд необходимых пособий, отсутствующих в отечественной литературе и стоящих на современном уровне науки. На основе обобщения новых фактов в 1934-1937 гг. Е.Н. Павловский сформулировал экологическую концепцию об организме хозяина как среде обитания паразитов и учение о паразитоценозах.

После Великой отечественной войны были опубликованы тома «Фауны СССР» по иксодовым и аргасовым клещам (Н.А. Филиппова), перьевым клещам (В.Б. Дубинин), пухоедам (Д.И. Благовещенский), комарам (А.В. Гуцевич, А.С. Мончадский, А.А. Штакельберг), мокрецам (А.В. Гуцевич, В.М. Глухова), оводам (К.Я. Грунин), слепням (Н.Г. Олсуфьев), мошкам (И.А. Рубцов), москитам (П.П. Перфильев), синантропным мухам (А.А. Штакельберг). Изданы определители клещей грызунов (ред. Е.Н. Павловский), гамазовых клещей (Н.Г. Брегетова), иксодовых клещей (Б.И. Померанцев, Г.В. Сердюкова), вшей (Д.И. Благовещенский). В 60-х годах сложилась проблематика лаборатории, в основных чертах сохранившаяся до настоящего времени. В 1977 г. отдел паразитологии был преобразован в лабораторию паразитологии (паразитические черви были выделены в самостоятельную группу). Работа лаборатории ведется по трем направлениям – экологическая паразитология, фауна и систематика паразитических клещей и насекомых, а также морфология и физиология паразитических насекомых и клещей.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

Тема 1.1.1. Медико-биологические основы паразитизма и трансмиссивных заболеваний

Паразиты (para – около, sitos – питание) – организмы, которые живут за счет других организмов, будучи связаны с ними в своем жизненном цикле. Паразитами в широком и настоящем значении этого слова называются все те существа, которые находят пищу и жилище на другом организме (Лейкарт, 1881). Питаются соками тела, тканями или переваренной пищей хозяев – специфический видовой признак. Постоянно или временно используют организм хозяина как территорию обитания. Влияние внешней среды опосредуется через организм хозяина.

Паразитизм отличается от хищничества. Хищнику добыча служит для однократного питания, при этом её убивают. Паразиты пользуются зараженными организмами для повторного, многократного кормления, причем они либо вовсе не убивают, либо убивают не сразу своего хозяина (может умереть вследствие заболевания, вызванного паразитом). Однако, в ряде случаев паразитизм возник из хищничества, и может рассматриваться как явление вторичное.

Исходя из свойственности (или приуроченности) хозяину паразитов разделяют на: специфичных для данного вида хозяина и никогда в настоящее время не встречающихся у других хозяев (малярийные плазмодии – возбудители трехдневной, четырехдневной и тропической малярии – встречаются только у человека и комаров рода Anopheles). Паразиты, часто встречающиеся у хозяина, являются обычными (паразитом собаки является собачья блоха). Когда обычные для хозяев паразиты могут при случайном стечении обстоятельств попасть в не свойственного им хозяина говорят о случайных и в то же время истинных паразитах. Цепень собачий (Dipylidium caninum) – паразит собак и кошек – заражение человека при проглатывании  блохи или власоеда с личинками (цистицеркоидами) этого червя. Паразитизм – специальная категория взаимоотношений между организмами различных видов.

Переход к паразитизму в процессе филогенетического развития вел к приспособлению паразита к новым условиям существования. В связи с этим возникли характерные для паразита адаптации – приспособления, позволяющие поддерживать индивидуальное и видовое существование в условиях зависимости от хозяина. Адаптации паразитов разнообразны, но есть две основные группы: прогрессивные (связаны с сильным развитием или с новообразованием некоторых органов паразита) и регрессивные (ведут к редуцированию или к исчезновению некоторых частей тела паразита и иногда к преобразованию как внешнего вида, так и внутреннего строения).

Инвазия – заражение организма паразитами животной природы. Инвазионные болезни (паразитозы) – заболевания, возбудители которых – животные паразиты или ложнопаразиты.

Паразиты могут обладать инвазирующими способностями в определенной стадии  жизненного цикла или в течение всей своей жизни (вошь переходит на человека в любой подвижной фазе своего развития, блохи инвазируют хозяев в половозрелом состоянии, яйца аскарид и власоглава инвазируют человека только когда в них развилась личинка).

Объект инвазии – хозяева соответствующего паразита или хозяева, обычно не свойственные определенному паразиту. Объект инвазии может заражаться паразитами или в любой момент жизни, или в определенном возрасте (малярией человек может заразиться, начиная с внутриутробной жизни и кончая старостью, гименолепидоз поражает преимущественно детей).

Инвазия может происходить или в любое время года, или в определенные сезоны, или даже в определенное время суток (заражение трихинеллами происходит когда угодно после употребления зараженного мяса; глистные инвазии, связанные с почвой, в умеренном климате зимой  распространяются редко, заражение вшами возможно в течение всего года, но активнее зимой, благодаря скученности людей; виды комаров рода Anopheles нападают в сумерки и ночью, поэтому заражение малярией приурочивается к этому времени). Заражение через переносчиков возможно только при наличии самих переносчиков.

Места инвазирования – биотопы (типичные места обитания) тех или других стадий развития паразитов. По месту обитания, биотопами паразитов являются части тела пораженные хозяина – гостальные биотопы (мышцы для трихины), или же биотопы в обычном понимании термина (водоемы, хозяйственные биотопы и др.).

Заражение хозяина паразитами, за исключением внутриутробной инвазии, происходит из внешней среды, включая других особей того же вида хозяина. Способ заражения паразитами обусловлен характером пути проникновения паразита в тело хозяина.

Форм заражения:

а) проникновение паразитов в полостные органы, имеющие сообщение с внешней средой (инвазирование peros – с пищей, питьем или через предметы, которые могут попадать в рот, через уретру, влагалище, анальное отверстие, отверстие носа и уха)

б) внедрение паразитов в организм через покровы с нарушением их целости (контактное инвазирование – поверхность тела соприкасается с непосредственным источником инвазии).

Факторы, предрасполагающими организм к заражению и обитанию в нем паразита:

I. Наличие анатомического строения и физиологических особенностей хозяина, которые не препятствуют:

1) проникновению вирулентного паразита в тело хозяина;

2) продвижению паразита до места обитания в хозяине;

3) существованию паразита со всеми его жизненными процессами в организме хозяина.

II. Возможность проникновения паразита в тело хозяина. Заражение возможно когда паразит и хозяин являются действующими звеньями «цепи» или «цикла» питания, если между ними существуют биоценотические связи алиментарного или трофического характера.

Промежуточные хозяева цепня собачьего (Dipylidiumcaninum) – власоеды и блохи, в которых из проглоченных ими яиц гельминтов развиваются цистицеркоиды. Собаки и кошки проглатывают власоедов и блох при вылизывании шерсти. Из проглоченных цистицеркоидных насекомых в кишечнике окончательного хозяина развиваются ленточные черви. В то же время между человеком, власоедами собак и кошек нет связи алиментарного характера, и человек свободен от соответствующих ленточных червей. Однако, в случае проглатывания при указанных промежуточных хозяев, цепень собачий нормально развивается в кишечнике человека. При этом анатомические и физиологические черты организации человека способствуют заражению, но отсутствие связей алиментарного характера исключает возможность паразитирования этой цестоды в организме человека.

---

Опорний конспект лекцій із паразитології

«ПОГОДЖЕНО»		«ЗАТВЕРДЖУЮ»
Декан   ФБЕМ ДНУ, проф. ___________   О. Є. Пахомов 26.07.2012   р.		Проректор із науково-педагогічної роботи, проф. ____________   С. О. Чернецький __.__.2012   р.

---

Робоча навчальна програма
з
Паразитології
(назва навчальної дисципліни)
напряму підготовки 040102 Біологія
Факультету біології, екології та медицини
(назва факультету)

напряму підготовки 040106 – Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування

Факультету біології, екології та медицини

(назва факультету)

Дніпропетровськ − 2012

Робоча програма складена на основі галузевих стандартів вищої освіти України
напрямів підготовки 040106 «Екологія, охорона навколишнього середовища та збалансоване природокористування» та 040102 «Біологія»

Робоча програма складена Бригадиренком Віктором Васильовичем, к. б. н., доцентом

(вчений ступінь, звання, ім’я та ініціали автора (ів) програми)

Робоча програма затверджена на засіданні кафедри зоології та екології

Протокол № 9 від “22” травня 2012 р.

Завідувач кафедри зоології та екології

_______________________ / Гассо В. Я. /

(підпис)                (прізвище та ініціали)

22 травня 2012 р

Схвалено навчально-методичною радою ФБЕМ

Протокол № 50 від  “26” травня 2012 р.

Голова           _______________/  Севериновська О. В. /

(підпис)                                    (прізвище та ініціали)

1. МЕТА І ЗАВДАННЯ ДИСЦИПЛІНИ

МЕТА

Мета вивчення курсу – поглиблення та узагальнення інформації відносно організації паразитарних систем, основних їх властивостей, шляхів розвитку та взаємодії між паразитом і хазяїном, що сприяє формуванню комплексного уявлення про природні екосистеми взагалі та місце людини в них.

Завданнями вивчення дисципліни є:

• створення системного підходу щодо розуміння паразитичних організмів на основі уявлень про будову, функціонування та взаємодію між молекулярним, клітинним, тканинним, органним, організмовим, популяційно-видовим і біосферним рівнями організації;
• розвиток уявлень про єдність процесів онто- та філогенезу у паразитарних системах;
• формування поглядів на еволюцію паразитів, які є складовою частиною природи, мають свої особливості будови, функціонування та розвитку;
• інтеграція відомостей про цикли розвитку вільноіснуючих і паразитичних тварин різних таксономічних груп;
• створення єдиної системи знань про зваємозв’язки між живими організмами.

У результаті вивчення дисципліни фахівець повинен знати:

• паразитарні системи на різних рівнях організації живої матерії;
• морфо-фізіологічні властивості паразитів і значення порушень основних принципів їх функціонування у виникненні патологічних процесів у людини і тварин;
• значення процесів, які відбуваються на організмовому рівні організації життя під впливом паразитів, для розуміння механізмів виникнення вад розвитку, соматичних, інфекційних та інших хвороб людини та тварин;
• цикли розвитку паразитичних тварин, шляхи їх потрапляння до організму людини та особливості перебігу цих паразитозів;
• екологічні зв’язки паразитичних організмів із середовищем їх існування, чинники, що регламентують географічне поширення цих паразитозів;
• фізіологію процесів взаємодії організмів паразита і хазяїна, механізми впливу на ці процеси.

Підготовлений фахівець повинен уміти:

• пояснювати закономірності проявів життєдіяльності паразитичних організмів на молекулярному та клітинному рівнях;
• інтерпретувати значення процесів, які відбуваються на молекулярно-генетичному та клітинному рівнях організації паразитичних організмів, для розуміння патогенезу паразитичних та інших хвороб людини;
• пояснювати значення паразитів у виникненні хвороб людини та тварин; співвідносити вплив мутагенних, канцерогенних і тератогенних речовин разом із паразитарною інвазією зі станом здоров’я людини, сільськогосподарських, домашніх і диких тварин.
• застосовувати клінічні, ветеринарні, ппаразитологічні методи визначення паразитарної інвазії.

2. ЗМІСТ ДИСЦИПЛІНИ

2.1. Лекційний курс

2.2. Теми лабораторних робiт

або не передбачено навчальним планом.

2.3. Теми практичних робіт

2.4. Завдання для самостійного опрацювання

Розрахунок часу самостійної роботи студентів

2.5. Тематичний план дисципліни

Назва	Разом	Кількість годин, відведених    на
		лек­ції	практичні (семінарські)    заняття	лабора-торні заняття	самостійну роботу
Модуль   І. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації життя.   Основи паразитології
Змістовний   модуль 1.1.   Медико-біологічні основи паразитизму та трансмісивних захворювань
Тема   1.1.1. Медико-біологічні основи паразитизму та трансмісивних захворювань	1,5	0,5			1
Тема   1.1.2. Історія паразитології	2	0,5	0,5		1
Тема   1.1.3. Шляхи розселення паразитів,   специфічні та механічні переносники	2,5	0,5	0,5		1,5
Змістовний модуль 1.2. Медична протозоологія.   Підцарство Найпростіші (Protozoa). Тип Саркомастигофори (Sarcomastigophora)
Тема   1.2.1. Клас Голі амеби (Lobosea). Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica).	2	0,5	0,5		1
Тема   1.2.2. Кишкова амеба (E. coli), ротова амеба (E. gingivalis).	2	0,5	0,5		1
Тема   1.2.3. Вільноживучі патогенні амеби (Naegleria, Acanthamoeba).	2	0,5	0,5		1
Змістовний модуль 1.3. Представники класу Тваринні   джгутикові (Flagellata) і типу Війчасті (Ciliophora) – паразитів людини
Тема   1.3.1. Ряд Kinetoplastida. Трипаносоми   (Trypanosoma brucei gambiense, T. b. rhodesiense, T. cruzi),	3,5	1	0,5		2
Тема   1.3.2. Ряд Kinetoplastida. Лейшманії   (Leischmania tropica major, L. t. minor, L. donovani, L. mexicana, L.   infantum).	3	0,5	0,5		2
Тема   1.3.3. Лямблії (Lamblia intestinalis), трихомонади (Trichomonas vaginalis, T. hominis, T. tenax).	3,5	1	0,5		2
Тема   1.3.4. Тип Війчасті (Ciliophora), ряд Щілиннороті (Rimostomatea),   вид балантидій (Balantidium coli).	2	0,5	0,5		1
Змістовний   модуль1.4.   Представники типу Апікомплексні (Apicomplexa) – паразитів людини
Тема   1.4.1. Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa).   Малярійні плазмодії (Plasmodium vivax,   P. falciparum, P. ovale, P. malariae).	4	1,5	0,5		2
Тема   1.4.2. Токсоплазма (Toxoplasma gondii).	2,5	1	0,5		1
Тема   1.4.3. Саркоцисти (Sarcocystis hominis, S. suihominis, S. lindemannі),   пневмоциста (Pneumocystis carinii),   криптоспоридії (Cryptosporidia   garnhami).	3,5	1	0,5		2
Тема   1.4.4. Ізоспоридії (Isospora hominis, I. belli), бабезі (Babesia divergens, В. rodhamini, B microti, В. bovis, В.   bigemina).	2,5	1	0,5		1
Модуль 2. Екологія гельмінтів. Медична гельмінтологія
Змістовний   модуль 2.1.   Медична гельмінтологія
Тема   2.1.1. Медична гельмінтологія як наука.	1	0,5			0,5
Тема   2.1.2. Моногенеї.	2	0,5	0,5		1
Тема   2.1.3. Скреблянки.	2	0,5	0,5		1
Тема   2.1.4. Нематоморфи.	1,5	0,5			1
Змістовний модуль 2.2. Плоскі черви (Plathelminthes) –   паразити людини. Клас Сисуни (Trematoda)
Тема   2.2.1. Печінковий сисун (Fasciola hepatica), котячий сисун (Opistorchis felineus), китайський   сисун (Clonorchis sinensis).	3,5	1	0,5		2
Тема   2.2.2. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum), легеневий   сисун (Paragonimus ringeri).	3	0,5	0,5		2
Тема   2.2.3. Кров’яні сисуни (Schistosoma haematobium, S. mansoni,   S. japonicum).	3,5	1	0,5		2
Змістовний модуль 2.3. Плоскі черви (Plathelminthes) –   паразити людини. Клас Цестоди (Cestoda)
Тема   2.3.1. Бичачий ціп’як (Taeniarhynchus saginatus), свинячий   ціп’як (Taenia solium).	2,5	1	0,5		1
Тема   2.3.2. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana), широкий стьожак (Diphyllobotrium latum).	2,5	1	0,5		1
Тема   2.3.3. Ехінокок (Echinococcus granulosus), альвеокок (Alveococcus multilocularis), діпілідіоз (Dipylidium caninum), монезіоз (Moniezia expansa).	3,5	1	0,5		2
Змістовний модуль 2.4. Круглі черви (Nemathelminthes) –   паразити людини
Тема   2.4.1. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides), гострик (Enterobius vermicularis),   волосоголовець (Trichocephalus   trichiurus), кривоголовка (Ancylostoma   duodenale, A. braziliense), угриця кишкова (Strongiloides stercoralis), некатор (Necator americanus).	5,5	2	0,5		3
Тема   2.4.2. Трихінела (Trichinella spiralis), лоа лоа (Loa loa), вухерерія (Wuchereria bancrofti), бругія (Brugia   inalayi), онхоцерка (Onchocercа   volvulus, О. caecutiens), діпеталонема (Dipetalonema perstans).	4,5	2	0,5		2
Тема   2.4.3. Токсокара (Тохосага canis, Т. mystax), трихостронгіліди (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei,   Т. orientalis), анізакідиди (Anisakidae),   ришта (Dracunculus medinensis) та   дірофілярії (Dirofilaria repens,   D. immitis).	4,5	2	0,5		2
Модуль 3. Екологія павукоподібних. Медична   арахноентомологія
Змістовний   модуль 3.1.   Медична арахноентомологія. Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні   (Arachnoidea), отруйні павукоподібні (павуки, скорпіони). Ряд Кліщі (Acarina)   – збудники хвороб та переносники збудників інфекцій та інвазій
Тема   3.1.1. Надродини Туrоglyphoidea (тироглiфоїдні або амбарні кліщі), Sarcoptoidea (коростяні кліщі), Demodicoidea (залозниці), Cheyletoidea (хижі кліщі).	3	1	0,5		1,5
Тема   3.1.2. Надродини Trombea (червонотілкові кліщі), Gamasoidea (гамазові кліщі).	3	0,5	0,5		2
Тема   3.1.3. Надродини Ixodoidea (іксодоїдні кліщі).	4	1,5	0,5		2
Змістовний модуль 3.2. Клас Комахи (Insecta): ряд Воші   (Anoplura), Клопи (Hemiptera), Блохи (Afaniptera) – збудники хвороб і   переносники захворювань людини
Тема   3.2.1. Воші (Pediculus humanus humanus, P. h. capitus, Phtirus pubis)	3,5	1	0,5		2
Тема   3.2.2. Блохи (Pulex irritans, Xenopsylla   cheopis).	2,5	0,5	0,5		1,5
Тема   3.2.3. Клопи (Cimex lectularius, поцілункові клопи родів Triatoma, Rhodinus та ін.).	2	0,5	0,5		1
Змістовний модуль 3.3. Клас Комахи (Insecta): ряд двокрилі   (Diptera) – збудники хвороб і переносники захворювань людини
Тема   3.3.1. Комарі (родів Culex, Aеdes, Anopheles), москіти (Phlebotomus), мошки (родина Simuliidae) та мокреці (родина Ceratopogonidae).	4,5	2	0,5		2
Тема   3.3.2. Мух (Musca domestica, Glossina palpalis, G. morsitans, Stomoxis   calcitrans, Wohlfartia magnifica).	3,5	1	0,5		2
Тема   3.3.3. Ґедзі (родина Tabanidae).	2,5	1	0,5		1
Тема   3.3.4. Оводи (родин Oestridae, Gasterophilidae, Hypodermatidae).	3,5	1	0,5		2
Усього годин	108	34	17	0	57

або

Назва	Разом	Кількість годин, відведених    на
		лек­ції	практичні (семінарські)    заняття	лабора-торні заняття	самостійну роботу
Модуль   І. Популяційно-видовий, біогеоценотичний і біосферний рівні організації   життя. Основи паразитології
Змістовний   модуль 1.1.   Медико-біологічні основи паразитизму та трансмісивних захворювань
Тема   1.1.1. Медико-біологічні основи паразитизму та трансмісивних захворювань	1,5	0,5	0,5		0,5
Тема   1.1.2. Історія паразитології	1,5	0,5			1
Тема   1.1.3. Шляхи розселення паразитів,   специфічні та механічні переносники	1,5	0,5			1
Змістовний модуль 1.2. Медична протозоологія.   Підцарство Найпростіші (Protozoa). Тип Саркомастигофори (Sarcomastigophora)
Тема   1.2.1. Клас Голі амеби (Lobosea). Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica).	2	0,5	0,5		1
Тема   1.2.2. Кишкова амеба (E. coli), ротова амеба (E. gingivalis).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   1.2.3. Вільноживучі патогенні амеби (Naegleria, Acanthamoeba).	2	0,5	0,5		1
Змістовний модуль 1.3. Представники класу Тваринні   джгутикові (Flagellata) і типу Війчасті (Ciliophora) – паразитів людини
Тема   1.3.1. Ряд Kinetoplastida. Трипаносоми   (Trypanosoma brucei gambiense, T. b. rhodesiense, T. cruzi),	3	1	0,5	0,5	1
Тема   1.3.2. Ряд Kinetoplastida. Лейшманії   (Leischmania tropica major, L. t. minor, L. donovani, L. mexicana, L.   infantum).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   1.3.3. Лямблії (Lamblia intestinalis), трихомонади (Trichomonas vaginalis, T. hominis, T. tenax).	3,5	1	0,5	1	1
Тема   1.3.4. Тип Війчасті (Ciliophora), ряд Щілиннороті (Rimostomatea),   вид балантидій (Balantidium coli).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Змістовний   модуль1.4.   Представники типу Апікомплексні (Apicomplexa) – паразитів людини
Тема   1.4.1. Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa).   Малярійні плазмодії (Plasmodium vivax,   P. falciparum, P. ovale, P. malariae).	4,5	1,5	0,5	0,5	2
Тема   1.4.2. Токсоплазма (Toxoplasma gondii).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   1.4.3. Саркоцисти (Sarcocystis hominis, S. suihominis, S. lindemannі),   пневмоциста (Pneumocystis carinii),   криптоспоридії (Cryptosporidia   garnhami).	3,5	1	0,5		2
Тема   1.4.4. Ізоспоридії (Isospora hominis, I. belli), бабезі (Babesia divergens, В. rodhamini, B microti, В. bovis, В.   bigemina).	2,5	1	0,5		1
Модуль 2. Екологія гельмінтів. Медична гельмінтологія
Змістовний   модуль 2.1.   Медична гельмінтологія
Тема   2.1.1. Медична гельмінтологія як наука.	1	0,5			0,5
Тема   2.1.2. Моногенеї.	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   2.1.3. Скреблянки.	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   2.1.4. Нематоморфи.	2	0,5	0,5		1
Змістовний модуль 2.2. Плоскі черви (Plathelminthes) –   паразити людини. Клас Сисуни (Trematoda)
Тема   2.2.1. Печінковий сисун (Fasciola hepatica), котячий сисун (Opistorchis felineus), китайський   сисун (Clonorchis sinensis).	3,5	1	0,5	1	1
Тема   2.2.2. Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum), легеневий   сисун (Paragonimus ringeri).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   2.2.3. Кров’яні сисуни (Schistosoma haematobium, S. mansoni,   S. japonicum).	3	1	0,5	0,5	1
Змістовний модуль 2.3. Плоскі черви (Plathelminthes) –   паразити людини. Клас Цестоди (Cestoda)
Тема   2.3.1. Бичачий ціп’як (Taeniarhynchus saginatus), свинячий   ціп’як (Taenia solium).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   2.3.2. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana), широкий стьожак (Diphyllobotrium latum).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   2.3.3. Ехінокок (Echinococcus granulosus), альвеокок (Alveococcus multilocularis), діпілідіоз (Dipylidium caninum), монезіоз (Moniezia expansa).	3,5	1	0,5	1	1
Змістовний модуль 2.4. Круглі черви (Nemathelminthes) –   паразити людини
Тема   2.4.1. Аскарида людська (Ascaris lumbricoides), гострик (Enterobius vermicularis),   волосоголовець (Trichocephalus   trichiurus), кривоголовка (Ancylostoma   duodenale, A. braziliense), угриця кишкова (Strongiloides stercoralis), некатор (Necator americanus).	4,5	2	0,5	1	1
Тема   2.4.2. Трихінела (Trichinella spiralis), лоа лоа (Loa loa), вухерерія (Wuchereria bancrofti), бругія (Brugia   inalayi), онхоцерка (Onchocercа   volvulus, О. caecutiens), діпеталонема (Dipetalonema perstans).	4	2	0,5	0,5	1
Тема   2.4.3. Токсокара (Тохосага canis, Т. mystax), трихостронгіліди (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei,   Т. orientalis), анізакідиди (Anisakidae),   ришта (Dracunculus medinensis) та   дірофілярії (Dirofilaria repens,   D. immitis).	4	2	0,5	0,5	1
Модуль 3. Екологія павукоподібних. Медична   арахноентомологія
Змістовний   модуль 3.1.   Медична арахноентомологія. Тип Членистоногі (Arthropoda). Клас Павукоподібні   (Arachnoidea), отруйні павукоподібні (павуки, скорпіони). Ряд Кліщі (Acarina)   – збудники хвороб та переносники збудників інфекцій та інвазій
Тема   3.1.1. Надродини Туrоglyphoidea (тироглiфоїдні або амбарні кліщі), Sarcoptoidea (коростяні кліщі), Demodicoidea (залозниці), Cheyletoidea (хижі кліщі).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   3.1.2. Надродини Trombea (червонотілкові кліщі), Gamasoidea (гамазові кліщі).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Тема   3.1.3. Надродини Ixodoidea (іксодоїдні кліщі).	4,5	1,5	0,5	0,5	2
Змістовний модуль 3.2. Клас Комахи (Insecta): ряд Воші   (Anoplura), Клопи (Hemiptera), Блохи (Afaniptera) – збудники хвороб і   переносники захворювань людини
Тема   3.2.1. Воші (Pediculus humanus humanus, P. h. capitus, Phtirus pubis)	3,5	1	0,5	1	1
Тема   3.2.2. Блохи (Pulex irritans, Xenopsylla   cheopis).	3	0,5	0,5	1	1
Тема   3.2.3. Клопи (Cimex lectularius, поцілункові клопи родів Triatoma, Rhodinus та ін.).	2,5	0,5	0,5	0,5	1
Змістовний модуль 3.3. Клас Комахи (Insecta): ряд двокрилі   (Diptera) – збудники хвороб і переносники захворювань людини
Тема   3.3.1. Комарі (родів Culex, Aеdes, Anopheles), москіти (Phlebotomus), мошки (родина Simuliidae) та мокреці (родина Ceratopogonidae).	5,5	2	0,5	1	2
Тема   3.3.2. Мух (Musca domestica, Glossina palpalis, G. morsitans, Stomoxis   calcitrans, Wohlfartia magnifica).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   3.3.3. Ґедзі (родина Tabanidae).	3	1	0,5	0,5	1
Тема   3.3.4. Оводи (родин Oestridae, Gasterophilidae, Hypodermatidae).	2,5	1	0,5		1
Усього годин	108	34	17	17	40

2.5. Орієнтований перелік питань,
які визначаються як питання поточного та підсумкового контролю

Питання для поточного контролю

Модуль 1

1. Походження та еволюція паразитизму. Принципи класифікації паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна. Морфо-фізіологічна адаптація паразитів. Поняття про      екстенсивність та інтенсивність інвазії.
2. Загальна роль паразитів у біосфері, екосистемах, їх значення для людини. Різні комплекси паразитів рослин, людини та свійських тварин, переносники збудників хвороб.
3. Значення паразитів для виробництва харчової та технічної продукції. Паразити, які потребують охорони.      Антропургічні вогнища паразитів.
4. Історія паразитології. Розвиток  вітчизняної паразитології.
5. Сучасні напрямки паразитологічних досліджень. Принципи систематики та таксономії.
6. Основи паразитоценології.      Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни господарів.
7. Шляхи розселення паразитів, специфічні та механічні переносники.
8. Трансмісійні та природно-осередкові паразитарні та інфекційні захворювання. Біологічні      принципи боротьби та профілактики.
9. Видатні вчені-паразитологи:      В. О. Догель, В. М. Беклемішев,      О. П. Маркевич, Є. Н. Павловський,      К. І. Скрябін, Л. В. Громашевський та інші. Їх внесок у паразитологію.
10. Підцарство Найпростіші (Protozoa). Характерні риси організації та класифікація. Біологія, цикли розвитку, особливості      поширення паразитичних саркомастигофор серед тварин і в популяціях людей.
11. Апікомплексні: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.
12. Мікроспоридії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.
13. Міксоспоридії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.
14. Паразитичні інфузорії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та      тварин.
15. Основи ветеринарної протозоології. Господарське значення паразитичних найпростіших.
16. Тип Sarcomastigophora. Клас Голі амеби (Lobosea). Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica), кишкова амеба (E. coli), ротова амеба (E. gingivalis).

Модуль 2

17. Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм      людини ротової амеби, вільноживучих патогенних амеб (Naegleria, Acanthamoeba) та профілактика амебіазу.
18. Клас Джгутикові (Flagellata), ряд Kinetoplastida. Види: трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, T. b.      rhodesiense, T. cruzi), лейшманії (Leischmania tropica major, L. t. minor, L. donovani, L. mexicana, L.      infantum). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.
19. Ряд Багатоджгутикові (Polymastigina). Види: лямблія (Lamblia intestinalis), трихомонади (Trichomonas vaginalis, T. hominis, T.      tenax). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл,      шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.
20. Тип Війчасті (Ciliophora), ряд Щілиннороті (Rimostomatea), вид балантидій (Balantidium coli). Медична      географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика балантидіозу.
21. Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Види: токсоплазма (Toxoplasma gondii). Її медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм      людини.
22. Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитичними найпростішими.
23. Медична гельмінтологія як наука. Біологічне значення утворення складних життєвих циклів у найпростіших.
24. Спільні риси та відмінності в організації      гельмінтів – паразитів людини та тварин.
25. Паразитичні трематоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості      паразитування в тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.
26. Моногенеї: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в      тілі тварин, профілактика паразитозів.
27. Цестоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини      та тварин, профілактика паразитозів.
28. Скреблянки: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі тварин, профілактика паразитозів.
29. Нематоморфи: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини      та тварин, профілактика паразитозів.
30. Нематоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в      тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.

Модуль 3

31. Основи ветеринарної гельминтології. Роль гельмінтів у саморегулюванні природних і антропогенно трансформованих екосистем.
32. Поняття про гельмінтів і гельмінтози. Гео- та біогельмінти.
33. Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Печінковий сисун (Fasciola hepatica). Медична      географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження,      патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.
34. Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Котячий сисун (Opistorchis felineus). Медична      географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження,      патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.
35. Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum). Медична      географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження,      патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.
36. Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Кров’яні сисуни (Schistosoma haematobium,      S. mansoni, S. japonicum). Медична географія, локалізація,      морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм      людини; профілактика, лабораторна діагностика.
37. Молюски, ракоподібні, хордові –      проміжні хазяї гельмінтів.
38. Круглі черви (Nemathelminthes)      – паразити людини.
39. Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне      круглі черви (Nematoda).      Аскарида людська (Ascaris      lumbricoides).
40. Медична географія, локалізація,      морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм      людини; профілактика, лабораторна діагностика. Гострик (Enterobius vermicularis).
41. Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне      круглі черви (Nematoda).      Волосоголовець (Trichocephalus      trichiurus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий      цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика,      лабораторна діагностика.
42. Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне      круглі черви (Nematoda).      Кривоголовка (Ancylostoma duodenale,      A. braziliense). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий      цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика,      лабораторна діагностика.
43. Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне      круглі черви (Nematoda). Угриця      кишкова (Strongiloides stercoralis).      Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи      зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна      діагностика.

Питання підсумкового контролю

1. Систематичний склад і представники кліщів –      мешканців степових, лісових, лучних, болотних і водних екосистем.
2. Систематичний склад і представники кліщів –      мешканців приміщень. Систематичний склад і представники кліщів – шкідників      зернових, кормових, овочевих, плодово-ягідних культур, рослин захищеного      ґрунту, різних продуктів у Дніпропетровській області.
3. Життєві цикли кліщів.
4. Епідеміологія кліщових інфекцій.
5. Клас Павукоподібні (Arachnoidea), ряд Павуки (Arachnida), ряд Кліщі (Acarina).
6. Кліщі – збудники хвороб,      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
7. Надродини Туrоglyphoidea (тироглiфоїдні або амбарні кліщі).
8. Sarcoptoidea (коростяні кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
9. Demodicoidea (залозниці) як переносники та      природні резервуари збудників хвороб.
10. Cheyletoidea (хижі кліщі) як переносники та      природні резервуари збудників хвороб.
11. Trombea (червонотілкові кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
12. Gamasoidea (гамазові кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
13. Ixodoidea (іксодоїдні кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
14. Особливості морфології,      живлення та розмноження коростяного свербуна (Sarcoptus scabiei).
15. Особливості морфології,      живлення та розмноження залозниці вугристої (Demodex folliculorum)
16. Особливості морфології,      живлення та розмноження іксодових кліщів (родина Ixodidae), аргасових кліщів (родина Argasidae).
17. Заходи боротьби з кліщами та      профілактика їх укусів.
18. Кліщі – мешканці житла людей та      їх медичне значення.
19. Медична ентомологія як наука. Причини виникнення      відділів тіла у комах. Становлення та розвиток комах у філогенезі. Будова      голови, грудного відділу, черевця та їх придатків.
20. Загальна будова ротових органів, їх різноманітність      у паразитичних комах. Будова вусиків, типи вусиків. Будова очей,      особливості зору комах. Будова ніг, їхні типи. Будова крил комах. Основні      системи органів, їх функції.
21. Будова травної системи, її особливості у різних груп      паразитичних комах. Особливості кровоносної системи. Органи дихання та      виділення комах. Нервова система, її особливості. Будова статевої системи.
22. Будова окремих фаз розвитку паразитичних комах.      Піклування про потомство у різних групах паразитичних комах.
23. Динаміка чисельності паразитичних комах, масове      розмноження та його причини.
24. Зоогеографічне поширення паразитичних комах, їх      розповсюдження в екосистемах.
25. Паразитичні напівтвердокрилі: видовий склад,      поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
26. Воші: видовий склад, поширення, цикли розвитку, роль      у поширенні інфекцій людини та тварин.
27. Таргани: видовий склад, поширення, цикли розвитку,      роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
28. Паразитичні двокрилі комахи: видовий склад,      поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
29. Медичне значення вошей (Pediculus humanus humanus,      P. h. capitus, Phtirus pubis).
30. Медичне значення бліх (Pulex irritans, Xenopsylla cheopis).
31. Медичне значення клопів (Cimex lectularius, поцілункові      клопи родів Triatoma, Rhodinus та      ін.).
32. Особливості морфології, живлення      та розмноження паразитичних комах ряду Двокрилі.
33. Медичне значення комарів (родів      Culex, Aеdes, Anopheles).
34. Медичне значення москітів (Phlebotomus).
35. Медичне значення мух (Musca domestica, Glossina palpalis, G.      morsitans, Stomoxis calcitrans, Wohlfartia magnifica).
36. Медичне значення оводів (родин Oestridae, Gasterophilidae,      Hypodermatidae).
37. Медичне значення ґедзів (родина      Tabanidae).
38. Медичне значення мошок (родина Simuliidae).
39. Медичне значення мокреців      (родина Ceratopogonidae).
40. Гнус і його компоненти: характеристика,      значення як проміжних хазяїв гельмінтів і переносників збудників хвороб      людини.

МЕТОДИ НАВЧАННЯ

Лекції із застосуванням графічних схем, таблиць, використанням мультимедійного проектора, робота в Інтернет, складання та розв’язування ситуаційних завдань, розроблення та складання графічних схем, планів діагностичних досліджень тощо. Кожний студент отримує робочий зошит і диск:

АНАЛІТИЧНИЙ ОГЛЯД (АО)

 (Індивідуальні навчально-дослідні завдання)

Структура ІНДЗ:

–        зміст;

–        вступ – обґрунтовується тема, мета та завдання роботи;

–        основні результати роботи та їх обговорення – подаються у лаконічній формі, схематизованому вигляді, найчастіше поділяються на 3–4 розділи залежно від змісту конкретної теми; бажано розділи також структурувати на 2–4 підрозділи, обсягом по декілька абзаців;

–        висновки;

–        список використаної літератури.

Методичні рекомендації щодо підготовки аналітичного огляду

Загальний обсяг роботи – 5–8 сторінок друкованого тексту. Робота повинна бути написана державною мовою. Робота починається з титульного аркуша, оформленого згідно з чинними нормами. На другій сторінці роботи розташовують “ЗМІСТ”. У ньому наводяться назви всіх структурних частин роботи з початковим номером сторінки, на якій розділ починається. Усі структурні розділі роботи нумеруються арабськими цифрами (окрім “ВСТУПУ”, “ВИСНОВКІВ”, “СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ”) та друкуються великими літерами. Розділи та підрозділи роботи повинні бути відокремлені збільшеним міжрядковим інтервалом. У кінці заголовків крапка не ставиться.

Сторінки нумерують у верхньому правому куті сторінки. На титульному аркуші номер не ставиться, але він входить до загальної кількості сторінок. Нумерацію сторінок починають із “ЗМІСТУ” – “2. Нумерацію сторінок закінчують на останній сторінці “списку літератури”. Береги (поля) на сторінці повинні складати відповідно: верхній – 20 мм, нижній – 20, зліва – 30, справа – 15 мм. Рекомендовані параметри друку: шрифт Times New Roman, розмір літер 14, міжрядковий інтервал –1,0–1,2.

Об’єм вступу не повинен перевищувати 1 сторінки. Вступ (умовно) складається із трьох частин. У першій характеризується досліджуваний об’єкт (явище), доводиться актуальність обраної теми. Друга частина вступу висвітлює загальний стан вивченості об’єкту досліджень та підводить до заключної третьої частини вступу – мети роботи (1 речення) та її завдань (2–4 пункти). Розділ повинен бути побудований таким чином, щоб при читанні тільки вступу й висновків у стороннього читача склалося повне уявлення про те, що досліджувалося в роботі й навіщо.

Обсяг висновків не повинен перевищувати 1 сторінки. Висновки зазвичай складаються із 3–7 пунктів. До складу кожного пункту входить 1–3 речення.

“СПИСОК ЛІТЕРАТУРИ” або “ЛІТЕРАТУРА” подаються за одним із двох принципів. Рекомендована кількість джерел складає 15–20. Усі джерела, наведені в цьому розділі повинні бути проаналізовані в тексті роботи (не повинно бути зайвих джерел). І навпаки, всі джерела, на які є посилання в тексті роботи, повинні бути зазначені у “СПИСКУ ЛІТЕРАТУРИ”.

Заголовки структурних частин друкуються великими літерами симетрично до тексту. Заголовки підрозділів – маленькими літерами (крім першої літери) з абзацного відступу. Якщо заголовок складається з двох або більше речень, їх розділяють крапкою. Відстань між заголовками (за винятком заголовка пункту) та текстом повинна дорівнювати 3–6 пт.

Нумерацію розділів, підрозділів, пунктів, підпунктів, малюнків, таблиць, формул подають арабськими цифрами без знака “№”. У кінці номера підрозділу повинна стояти крапка, наприклад: “2.3. Система…” (третій підрозділ другого розділу).

Не варто оформлювати посилання на ілюстрації (таблиці) як самостійні фрази, в яких лише повторюється те, що міститься у підписі. Посилання на ілюстрацію наводять у круглих дужках “(рис. 3.1)” або зворотом типу: “… як це видно з рис. 3.1.” або “… як це показано на рис. 3.1.”

Приклад підпису рисунка.

Рис. 2.1. Екоморфічна структура …(вирівнювання по центру)

Ілюстрації, рисунки, схеми, графіки, таблиці необхідно подавати безпосередньо після тексту, де вони згадані вперше, або на наступній сторінці. Ілюстрації позначають словом “Рис.” та нумерують послідовно за винятком ілюстрацій, поданих у додатках. Таблиці нумерують послідовно в межах кожного розділу. У правому верхньому куті над заголовком таблиці розміщують напис “Таблиця” їх зазначенням її номера. При переносі частини таблиці на інший аркуш вказують “Продовження табл. 1.2.” Номер формул пишуть по правому полю аркуша на рівні відповідної формули в круглих дужках.

Приклад оформлення таблиці.

Таблиця 4.2

Назва таблиці (вирівнювання по центру)

У повторних посиланнях на таблиці та ілюстрації треба вказувати скорочено слово дивись, наприклад: “див. табл. 3.4”. Кожна цитата обов’язково супроводжується посиланням на джерело; цитування повинно бути повним, без довільного скорочення авторського тексту, у тій граматичній формі, в якій він поданий у джерелі.

Список літератури необхідно наводити в алфавітному порядку (спочатку російськомовні та україномовні джерела, потім – іншомовні). У тексті посилання повинні мати наступний вигляд: “… у роботах ряду авторів (Ярошенко, 1989; Іванов, Петренко, 1992; Кльонов та ін., 1975)”, або “… за даними Н. Н. Ярошенка (1989), В. А. Іванова й М. П. Петренка (1992) та А.А. Кльонова зі співавторами (1975)”.

Посилання на монографії

Снедекор Д. У. Статистические методы в применении к исследованиям в сельском хозяйстве и биологии. – М.: Сельхозгиз, 1961. – 497 с.

Веденяпин Г. В. Общая методика экспериментального исследования и обработки опытных данных. – М.: Колос, 1973. – 195 с.

Статті, тези

Животовский Л. А. Показатель внутрипопуляционного разнообразия // Журнал общей биологии. – 1980. – Т. 41, № 6. – С. 828–836.

Замотайлов А. С. О таксономическом положении Brachinus quadriguttatus (Coleoptera, Carabidae) и близких форм // Вестник зоологии. – 1991. – № 5. – С. 60–64.

Криволуцкий Д. А. Вертикальные миграции панцирных клащей (Oribatei) в лесных почвах Подмосковья // ХІІІ Международный энтомологический конгресс. Москва 2–9 августа 1968 г. Труды. – Т. 3. – Л.: Наука, 1972. – С. 386–387.

Зразок оформлення титульного аркуша.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара

Факультет біології, екології та медицини

Кафедра зоології та екології

Аналітичний огляд із “Назва дисципліни”

НАЗВА АНАЛІТИЧНОГО ОГЛЯДУ …

Виконавець:                                                                                                 Перевірив:

студентка групи ББ–08–5                                                                          канд. біол. наук, доцент

Прізвище І. Б.                                                                                                         Прізвище І. Б.

Дніпропетровськ, 2012

 

Теми індивідуального завдання № 1 із паразитології

1. Походження та еволюція      паразитизму.
2. Принципи класифікації      паразитів.
3. Принципи взаємодії паразита і      хазяїна.
4. Морфо-фізіологічна адаптація      паразитів.
5. Поняття про екстенсивність та      інтенсивність інвазії.
6. Загальна роль паразитів у      біосфері.
7. Комплекси паразитів рослин.
8. Значення паразитів для      виробництва харчової продукції.
9. Значення паразитів для      виробництва технічної продукції.
10. Паразити, які потребують      охорони.
11. Антропургічні вогнища      паразитів.
12. Розвиток вітчизняної      паразитології.
13. Сучасні напрямки      паразитологічних досліджень.
14. Принципи систематики паразитів.
15. Основні поняття      паразитоценології.
16. Різноманіття життєвих циклів      паразитів таксономічно близьких видів.
17. Чергування поколінь і феномен      зміни господарів.
18. Шляхи розселення паразитів,      специфічні та механічні переносники.
19. Трансмісивні та      природно-осередкові паразитарні захворювання в Україні.
20. Трансмісивні та      природно-осередкові паразитарні захворювання у Дніпропетровській області.
21. Біологічні принципи боротьби та      профілактики паразитозів людини.
22. Видатні вчені-паразитологи:      В. О. Догель.
23. Видатні вчені-паразитологи:      В. М. Беклемішев.
24. Видатні вчені-паразитологи:      Є. Н. Павловський.
25. Видатні вчені-паразитологи:      К. І. Скрябін.
26. Біологія, цикли розвитку,      особливості поширення паразитичних саркодових серед тварин.
27. Біологія, цикли розвитку,      особливості поширення паразитичних мастигофор серед тварин.
28. Апікомплексні: видове      різноманіття.
29. Апікомплексні: профілактика      захворювань тварин.
30. Мікроспоридії: видове      різноманіття.
31. Мікроспоридії: значення у житті      тварин.
32. Міксоспоридії: видове      різноманіття.
33. Міксоспоридії: профілактика      захворювань тварин.
34. Паразитичні інфузорії: видове      різноманіття.
35. Паразитичні інфузорії: значення      у житті тварин.
36. Господарське значення      паразитичних найпростіших у сільському господарстві.
37. Господарське значення      паразитичних найпростіших у мисливському господарстві.
38. Дизентерійна (Entamoeba histolytica),      кишкова (E. coli), ротова амеби (E. gingivalis). Епідеміологія.
39. Медична географія, локалізація,      морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм      людини вільноживучих амеб Naegleria та Acanthamoeba, профілактика      амебіазу.
40. Трипаносоми (Trypanosoma brucei      gambiense, T. b. rhodesiense, T. cruzi). Патогенний вплив на організм      людини.
41. Лейшманії (Leischmania tropica      major, L. t. minor, L. donovani, L. mexicana, L. infantum та ін.).      Патогенний вплив на організм людини.
42. Лямблія (Lamblia intestinalis).      Епідеміологія.
43. Лямблія (Lamblia intestinalis).      Патогенний вплив на організм людини.
44. Трихомонади (Trichomonas      vaginalis, T. hominis, T. tenax). Патогенний вплив на організм людини.
45. Балантидій (Balantidium coli). Епідеміологія.
46. Балантидій (Balantidium coli).      Патогенний вплив на організм людини.
47. Токсоплазма (Toxoplasma      gondii). Епідеміологія.
48. Токсоплазма (Toxoplasma      gondii). Шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.
49. Малярійні плазмодії (Plasmodium      vivax, P. falciparum, P. ovale, P. malariae). Епідеміологія.
50. Малярійні плазмодії (Plasmodium      vivax, P. falciparum, P. ovale, P. malariae). Життєвий цикл.
51. Малярійні плазмодії. Патогенний      вплив на організм людини.
52. Саркоцисти (Sarcocystis      hominis, S. suihominis, S. lindemannі). Життєвий цикл.
53. Саркоцисти (Sarcocystis      hominis, S. suihominis, S. lindemannі). Епідеміологія.
54. Пневмоциста (Pneumocystis      carinii). Епідеміологія.
55. Пневмоциста (Pneumocystis      carinii). Патогенний вплив на організм людини.
56. Криптоспоридії (Cryptosporidia      garnhami). Епідеміологія.
57. Криптоспоридії (Cryptosporidia      garnhami). Патогенний вплив на організм людини.
58. Ізоспоридії (Isospora hominis,      I. belli). Патогенний вплив на організм людини.
59. Ізоспоридії (Isospora hominis,      I. belli). Епідеміологія.
60. Бабезії (Babesia divergens,      В. rodhamini, B microti, В. bovis, В. bigemina). Епідеміологія.
61. Бабезії (Babesia divergens,      В. rodhamini, B microti, В. bovis, В. bigemina). Патогенний вплив на      організм людини та тварин.
62. Методи лабораторної діагностики      захворювань, викликаних паразитичними найпростішими.
63. Біологічне значення утворення      складних життєвих циклів у найпростіших.
64. Спільні риси будови      гельмінтів – паразитів людини та тварин.
65. Паразитичні трематоди:      особливості будови церкаріїв.
66. Паразитичні трематоди:      особливості будови спороцист.
67. Паразитичні трематоди:      особливості будови мірацидіїв.
68. Паразитичні трематоди: основні      та проміжні хазяї.
69. Паразитичні трематоди:      особливості будови церкаріїв.
70. Паразитичні трематоди:      особливості паразитування в тілі людини.
71. Профілактика трематодозів людини.
72. Моногенеї: основні та проміжні      хазяї.
73. Моногенеї: профілактика      паразитозів.
74. Цестоди: особливості будови      фінн.
75. Цестоди: профілактика      паразитозів людини в Україні.
76. Скреблянки: особливості будови      акантора.
77. Скреблянки: особливості будови      акантели.
78. Скреблянки: особливості будови      покривів.
79. Скреблянки фауни України:      основні та проміжні хазяї.
80. Нематоморфи: особливості будови      окремих стадій життєвого циклу.
81. Нематоди: особливості покривів.
82. Нематоди: будова личинкових      стадій.
83. Нематоди: етапи переходу до      паразитизму.
84. Нематоди України: особливості      паразитування в тілі людини.
85. Нематоди України: особливості      паразитування в тілі тварин.
86. Нематоди України:      епідеміологія.
87. Нематоди України: профілактика.
88. Роль гельмінтів у      саморегулюванні природних і антропогенно трансформованих екосистем.
89. Гео- та біогельмінти.
90. Печінковий сисун (Fasciola      hepatica). Медична географія, епідеміологія.
91. Печінковий сисун (Fasciola      hepatica). Шляхи зараження людини.
92. Печінковий сисун (Fasciola      hepatica). Патогенний вплив на організм людини.
93. Котячий сисун (Opistorchis      felineus). Життєві цикли у природних і антропогенно трансформованих      екосистемах.
94. Котячий сисун (Opistorchis      felineus), лабораторна діагностика.
95. Ланцетоподібний сисун      (Dicrocoelium dendriticum). Медична географія, епідеміологія.
96. Ланцетоподібний сисун      (Dicrocoelium dendriticum). Життєвий цикл.
97. Ланцетоподібний сисун      (Dicrocoelium dendriticum). Лабораторна діагностика.
98. Кров’яні сисуни (Schistosoma      haematobium, S. mansoni, S. japonicum). Медична географія.
99. Кров’яні сисуни. Патогенний      вплив на організм людини.
100. Кров’яні сисуни. Лабораторна      діагностика.
101. Китайський сисун (Clonorchis      sinensis). Медична географія, епідеміологія.
102. Китайський сисун (Clonorchis      sinensis). Життєвий цикл, шляхи зараження людини.
103. Молюски, членистоногі, хордові      – проміжні хазяї трематод.
104. Діагностика трематодозів      людини.

Теми індивідуального завдання № 2 із паразитології

1. Діагностика цестодозів людини.
2. Бичачий ціп’як (Taeniarhynchus      saginatus). Медична географія, епідеміологія.
3. Бичачий ціп’як (Taeniarhynchus      saginatus). Патогенний вплив на організм людини.
4. Свинячий ціп’як (Taenia      solium). Медична географія, епідеміологія.
5. Свинячий ціп’як (Taenia      solium). Шляхи зараження людини.
6. Свинячий ціп’як (Taenia      solium). Лабораторна діагностика.
7. Карликовий ціп’як (Hymenolepis      nana). Медична географія, епідеміологія.
8. Карликовий ціп’як (Hymenolepis      nana). Патогенний вплив на організм людини.
9. Широкий стьожак      (Diphyllobotrium latum). Медична географія, епідеміологія.
10. Широкий стьожак      (Diphyllobotrium latum). Морфологія.
11. Широкий стьожак      (Diphyllobotrium latum). Профілактика паразитування у людини.
12. Ехінокок (Echinococcus      granulosus). Медична географія, епідеміологія.
13. Ехінокок (Echinococcus      granulosus). Лабораторна діагностика.
14. Альвеокок (Alveococcus      multilocularis). Морфологія, фізіологія.
15. Альвеокок (Alveococcus      multilocularis). Патогенний вплив на організм людини.
16. Діпілідіоз (Dipylidium caninum)      людини.
17. Монезіоз (Moniezia expansa)      людини.
18. Молюски, членистоногі, хордові      – проміжні хазяї цестод.
19. Аскарида людська (Ascaris      lumbricoides): епідеміологія.
20. Аскарида людська (Ascaris      lumbricoides): патогенний вплив на організм людини.
21. Гострик (Enterobius      vermicularis): епідеміологія.
22. Волосоголовець (Trichocephalus      trichiurus). Медична географія, епідеміологія.
23. Волосоголовець (Trichocephalus      trichiurus). Патогенний вплив на організм людини.
24. Кривоголовка (Ancylostoma      duodenale, A. braziliense та ін.). Медична географія, епідеміологія.
25. Кривоголовка (Ancylostoma      duodenale, A. braziliense та ін.). Життєвий цикл, шляхи зараження.
26. Кривоголовка (Ancylostoma      duodenale, A. braziliense та ін.). Лабораторна діагностика.
27. Угриця кишкова (Strongiloides      stercoralis). Медична географія, епідеміологія.
28. Угриця кишкова (Strongiloides      stercoralis). Патогенний вплив на організм людини.
29. Некатор (Necator americanus).      Медична географія, епідеміологія.
30. Некатор (Necator americanus).      Патогенний вплив на організм людини.
31. Трихінели (Trichinella spp.).      Медична географія, епідеміологія.
32. Трихінели (Trichinella spp.).      Патогенний вплив на організм людини.
33. Трихінели (Trichinella spp.).      Лабораторна діагностика.
34. Лоа лоа (Loa loa). Медична      географія, епідеміологія.
35. Лоа лоа (Loa loa). Патогенний      вплив на організм людини.
36. Лоа лоа (Loa loa). Лабораторна      діагностика.
37. Вухерерія (Wuchereria      bancrofti). Медична географія, епідеміологія.
38. Вухерерія (Wuchereria      bancrofti). Патогенний вплив на організм людини.
39. Переносники філяріатозів.
40. Бругія (Brugia malayi). Медична      географія, епідеміологія.
41. Бругія (Brugia malayi).      Лабораторна діагностика.
42. Онхоцерка (Onchocercа volvulus,      О. caecutiens). Медична географія, епідеміологія.
43. Діпеталонема (Dipetalonema      perstans). Медична географія, епідеміологія.
44. Токсокара (Тохосага canis,      Т. mystax). Медична географія, епідеміологія.
45. Токсокара (Тохосага canis,      Т. mystax). Життєвий цикл.
46. Токсокара (Тохосага canis,      Т. mystax). Профілактика зараження, лабораторна діагностика.
47. Трихостронгіліди      (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei, Т. orientalis). Медична      географія, епідеміологія.
48. Трихостронгіліди      (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei, Т. orientalis). Життєвий цикл.
49. Трихостронгіліди      (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei, Т. orientalis). Патогенний вплив      на організм людини та тварин.
50. Трихостронгіліди      (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei, Т. orientalis). Лабораторна      діагностика.
51. Анізакідиди (Anisakidae).      Медична географія, епідеміологія.
52. Анізакідиди (Anisakidae).      Життєвий цикл.
53. Ришта (Dracunculus medinensis).      Медична географія, епідеміологія.
54. Дірофілярії (Dirofilaria      repens, D. immitis). Медична географія, епідеміологія.
55. Трансмісивні та      природно-осередкові гельмінтози.
56. Життєві цикли кліщів.
57. Епідеміологія кліщових      інфекцій.
58. Кліщі – збудники хвороб,      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
59. Надродини Туrоglyphoidea (тироглiфоїдні або амбарні кліщі).
60. Sarcoptoidea (коростяні кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
61. Demodicoidea (залозниці) як переносники та      природні резервуари збудників хвороб.
62. Cheyletoidea (хижі кліщі) як переносники та      природні резервуари збудників хвороб.
63. Trombea (червонотілкові кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
64. Gamasoidea (гамазові кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
65. Ixodoidea (іксодоїдні кліщі) як      переносники та природні резервуари збудників хвороб.
66. Особливості морфології, живлення      та розмноження коростяного свербуна (Sarcoptus      scabiei).
67. Особливості морфології,      живлення та розмноження залозниці вугристої (Demodex folliculorum)
68. Особливості морфології,      живлення та розмноження іксодових кліщів (родина Ixodidae)
69. Особливості морфології,      живлення та розмноження аргасових кліщів (родина Argasidae).
70. Заходи боротьби з кліщами та      профілактика їх укусів.
71. Кліщі – мешканці житла людей та      їх медичне значення.
72. Паразитичні напівтвердокрилі: медичне значення.
73. Воші: видовий склад, поширення, цикли розвитку.
74. Воші: роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
75. Таргани: видовий склад, поширення.
76. Таргани: роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
77. Паразитичні двокрилі комахи: видовий склад,      поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.
78. Медичне значення бліх.
79. Медичне значення комарів родів Culex, Aеdes.
80. Медичне значення комарів роду Anopheles.
81. Медичне значення москітів (Phlebotomus).
82. Медичне значення мух Musca domestica.
83. Медичне значення мух Stomoxis calcitrans.
84.  Wohlfartia magnifica).
85. Медичне значення оводів Oestridae.
86. Медичне значення оводів Gasterophilidae.
87. Медичне значення оводів Hypodermatidae.
88. Медичне значення ґедзів (родина      Tabanidae).
89. Медичне значення мошок (родина Simuliidae).
90. Медичне значення мокреців      (родина Ceratopogonidae).
91. Гнус і його компоненти:      характеристика, значення як проміжних хазяїв гельмінтів і переносників      збудників хвороб людини.

МЕТОДИ ОЦІНЮВАННЯ

Поточне опитування, тестування, письмові модульні роботи, оцінка за аналітичний огляд, підсумковий письмовий екзамен.

МЕТОДИЧНЕ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ

Опорні конспекти лекцій; інтерактивний комплект навчально-методичного забезпечення дисципліни (ІКНМЗД); ілюстративний матеріал; текстові та електронні варіанти тестів для поточного та підсумкового тестування; контрольні роботи для перевірки рівня засвоєння студентами навчального матеріалу.

3. НАВЧАЛЬНО-МЕТОДИЧНI МАТЕРІАЛИ З ДИСЦИПЛІНИ

Навчальна та довідкова література

Паразитология человека / Под ред. Г. С. Первомайского и В. Я. Подоляна. – М.: Медицина, 1974.

Генис Д. Е. Медицинская паразитология. – М.: Медицина, 1991.

Гинецинская Т. А., Добровольский А. А. Частная паразитология. В 2-х тт. – М.: Высшая школа, 1978.

Паразитология. Руководство для студентов (специальности лечебное дело и педиатрия). – СПб.: СПбГПМА, 2002. – 84 с.

Догель В. А. Общая паразитология. – Л., 1947.

Павловский Е. Н. Паразитология человека. – М.: Медгиз, 1951.

Слюсарєв А. О., Жукова С. В. Біологія: Підручник для студентів медичних спеціальностей ВУЗів (Переклад з російської мови В. О. Мотузного). – К.: Вища школа, 1992. – 422 с.

Бригадиренко В. В. Основи систематики комах. – Д.: РВВ ДНУ, 2003. – 204 с.

Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. У 3-х тт. – Т. 1. – К.: Либідь, 1992. – 318 с.

Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. У 3-х тт. – Т. 2. – К.: Либідь, 1994. – 320 с.

Щербак Г. Й., Царичкова Д. Б., Вервес Ю. Г. Зоологія безхребетних. У 3-х тт. – Т. 3. – К.: Либідь, 1997. – 350 с.

Жуков О. В., Пилипенко О. Ф. Паразитологія. – Д.: ДНУ, 2001. – 76 с.

Яровой П. И., Зубчик М. П., Токмалаев А. К. Справочник по медицинской гельминтологии. – Кишинев, 1984.

Скрябин К. И. Трематоды животных и человека. Основы трематодологии. Т. 2. – М.–Л.: Наука, 1948. – 600 с.

Тропические болезни / Под ред Е. П. Шуваловой. – М.: Медицина, 1989.

Хейсин Е. М. Жизненные циклы кокцидий домашних животных. – Л.: Наука, 1967. – 192 с.

Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. – М.: Высшая школа, 1980. – 416 с.

Павловский Е. Н. Руководство по паразитологии человека. Т. 2. – М.-Л.: изд. АН СССР, 1948. – С. 527–1022.

Росс Г., Росс Ч., Росс Д. Энтомология. – М.: Мир, 1985. – 576 с.

Сергієнко Г. Д. Воші / Фауна України. Т. 22, вип. 3. – К.: Наукова думка, 1974. – 110 с.

Бей-Биенко Г. Я. Общая энтомология. – М.: Высшая школа, 1981.

Жизнь животных. В 7-ми тт. / Гл. ред. В. Е. Соколов. Т. 3. Членистоногие // Под ред. М. С. Гилярова, Ф. Н. Правдина и др. – М.: Просвещение, 1984. – 463 с.

Інструктивна та методична література

Пішак В. П., Захарчук О. І. Навчальний посібник з медичної біології, паразитології та генетики. Практикум. – Чернівці: Медакадемія, 2004. – 579 с.

Указатель научных, учебных и методических работ кафедры зоологии и экологии / В. Л. Булахов, В. А. Барсов, О. М. Мясоедова и др. – Днепропетровск: ДГУ, 1990.

Російсько-український зоологічний словник / О. Ф. Пилипенко, А. А. Губкін, В. Л. Булахов та ін. – Дніпропетровськ: ДДУ, 1995.

Биологические основы борьбы с гнусом в басейне Оби / Под ред. А. И. Черепанова. – Новосибирск: Наука, 1966. – 268 с.

Джафаров Ш. М. Кровососущие мокрецы (Diptera, Heleidae) Закавказья. – Баку: АНАзербССР, 1964. – 414 с.

Атлас комах України / В. І. Гусєв, В. М. Єрмоленко, В. В. Свищук, К. А. Шмиговський. – К.: Рад. шк., 1962. – 252 с.

Благовещенский Д. И. Пухоеды (Mallophaga) / Фауна СССР. Т. 72. – М.-Л.: Наука, 1959. – 254 с.

Бошко Г. В. Гедзі: Diptera, Tabanidae / Фауна України. Т. 13, вип. 4. – К.: Наукова думка, 1973. – 207 с.

Определитель насекомых европейской части СССР. В 5 т. Т. 1. Низшие, древнекрылые, с неполным превращением / Под ред. Г. Я. Бей-Биенко. – М.-Л.: Наука, 1964. – 936 с.

Определитель насекомых европейской части СССР. Т. 5. Двукрылые, блохи. Ч. 1. / Под ред. Г. Я. Бей-Биенко. – Л.: Наука, 1969. – 807 с.

Определитель насекомых европейской части СССР. Т. 5. Двукрылые, блохи. Ч. 2. / Под ред. Г. Я. Бей-Биенко. – Л.: Наука, 1970. – 943 с.

Інформаційні ресурси

1. Наукова бібліотека ДНУ ім. Олеся Гончара, 49025, м. Дніпропетровськ, проспект Гагаріна, 72
2. Бібліотека медичної літератури, 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського.
3. Обласна наукова бібліотека, 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Ю. Савченко,
4. Бібліотека ДДМА, 49025, м. Дніпропетровськ, вул. Дзержинського,
5. Наукова бібліотека ім. В.І. Вернадського, м. Київ
6. http://www.infectology.ru/RUK/SBOR.aspx
7. http://www.infectology.ru/Forall/index.aspx
8. http://www.infectology.ru/index.aspx
9. http://www.infectology.ru/autoref/AUT_LIST.aspx
10. http://www.infectology.ru/Forall/glist.aspx
11. http://www.infectology.ru/mnenie/index.aspx
12. http://www.whfreeman.com/ige8e
13. http://www.maik.ru
14. http://www.springerlink.com/home/main.mpx
15. http://www.sciencedirect.com/science/journals/agribio
16. http://birdlife.org.ua/
17. http://parasitology.ru
18. http://mma.ru/clinicalcenter/clinics/poly/dep/parasit
19. http://www.antiparazit.ru/

4. ПЕРЕЛІК ТЕХНІЧНИХ ЗАСОБІВ НАВЧАННЯ

Технічні засоби навчання	Перелік тем, у яких використовується
Комп’ютерні тестові завдання	4, 5, 6
Відеофільми   виробництва ВВС “Гельмінти всередині нас”, “Паразитарні захворювання людини”,   “Бичачій ціп’як”, “Паразити”, “Як можна бути з’їденим заживо”	1–8
Мультимедійні   презентації “Паразитичні найпростіші”, “Паразитичні черви”, “Паразитичні комахи   та кліщі”	2–8
Плакати   (ватмани) з ілюстративним матеріалом	2–8
Вологі   препарати біологічних об’єктів, фіксовані комахи та кліщі, міктропрепарати	2–8
DVD диск   навчальної літератури з дисципліни

5. ПРОТОКОЛ ПОГОДЖЕННЯ РОБОЧОЇ ПРОГРАМИ

Назва дисципліни, де використовується	Назва кафедри	Пропозиції до внесення змін і доповнень	Рішення методичної комісії
Моніторинг навколишнього середовища Ентомологія Заповідна справа Теріологія	Зоології та екології	Оновити тексти лекцій, розробити систему   рейтингового оцінювання відповідно до вимог Болонської конвенції	Дисципліна готова до викладання у 2012–2013 році

 

6. РЕЙТИНГОВА СИСТЕМА ОЦІНЮВАННЯ З ДИСЦИПЛІНИ

Шкала оцінювання: 90–100 балів – відмінно (А); 75–89 балів – добре (ВС);

60–74 балів – задовільно (DE); 1–59 балів – незадовільно (FX).

Структура рейтингової системи оцінювання дисципліни

Дисципліна “Паразитологія”

Академічна група: БЕ-10-7

Навчальний рік: 2012/2013

Семестр 7

Елементи контролю за 1 модулем

Перелік питань для письмової форми контролю

Походження та еволюція паразитизму. Принципи класифікації паразитів. Принципи взаємодії паразита і хазяїна. Морфо-фізіологічна адаптація паразитів. Поняття про екстенсивність та інтенсивність інвазії.

Загальна роль паразитів у біосфері, екосистемах, їх значення для людини. Різні комплекси паразитів рослин, людини та свійських тварин, переносники збудників хвороб.

Значення паразитів для виробництва харчової та технічної продукції. Паразити, які потребують охорони. Антропургічні вогнища паразитів.

Історія паразитології. Розвиток вітчизняної паразитології.

Сучасні напрямки паразитологічних досліджень. Принципи систематики та таксономії.

Основи паразитоценології. Життєві цикли паразитів. Чергування поколінь і феномен зміни господарів.

Шляхи розселення паразитів, специфічні та механічні переносники.

Трансмісійні та природно-осередкові паразитарні та інфекційні захворювання. Біологічні принципи боротьби та профілактики.

Видатні вчені-паразитологи: В. О. Догель, В. М. Беклемішев, О. П. Маркевич, Є. Н. Павловський, К. І. Скрябін, Л. В. Громашевський та інші. Їх внесок у паразитологію.

Підцарство Найпростіші (Protozoa). Характерні риси організації та класифікація. Біологія, цикли розвитку, особливості поширення паразитичних саркомастигофор серед тварин і в популяціях людей.

Апікомплексні: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.

Мікроспоридії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.

Міксоспоридії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.

Паразитичні інфузорії: видове різноманіття, біологія, значення у житті людини, профілактика захворювань людини та тварин.

Основи ветеринарної протозоології. Господарське значення паразитичних найпростіших.

Тип Sarcomastigophora. Клас Голі амеби (Lobosea). Дизентерійна амеба (Entamoeba histolytica), кишкова амеба (E. coli), ротова амеба (E. gingivalis).

Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини ротової амеби, вільноживучих патогенних амеб (Naegleria, Acanthamoeba) та профілактика амебіазу.

Клас Джгутикові (Flagellata), ряд Kinetoplastida. Види: трипаносоми (Trypanosoma brucei gambiense, T. b. rhodesiense, T. cruzi), лейшманії (Leischmania tropica major, L. t. minor, L. donovani, L. mexicana, L. infantum). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Ряд Багатоджгутикові (Polymastigina). Види: лямблія (Lamblia intestinalis), трихомонади (Trichomonas vaginalis, T. hominis, T. tenax). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Тип Війчасті (Ciliophora), ряд Щілиннороті (Rimostomatea), вид балантидій (Balantidium coli). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика балантидіозу.

Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Види: токсоплазма (Toxoplasma gondii). Її медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Малярійні плазмодії (Plasmodium vivax, P. falciparum, P. ovale, P. malariae). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Саркоцисти (Sarcocystis hominis, S. suihominis, S. lindemannі), пневмоциста (Pneumocystis carinii). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Криптоспоридії (Cryptosporidia garnhami), ізоспоридії (Isospora hominis, I. belli). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Тип Апікомплексні (Apicomplexa), класСпоровики (Sporozoa). Бабезії (Babesia divergens, В. rodhamini, B microti, В. bovis, В. bigemina). Їх медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини.

Методи лабораторної діагностики захворювань, викликаних паразитичними найпростішими.

Термін складання Модуля № 1 – 6-й тиждень; термін перескладання – 7-й тиждень.

Умови перескладання модулів: набрано за модульну роботу менше 50 % балів із необхідних. Перескладають тільки 1 раз. При перескладанні бали за 1 спробу анулюються та враховуються бали за перескладання, навіть якщо вони гірші за попередні.

Елементи контролю за 2 модулем

Перелік питань для письмової форми контролю

Медична гельмінтологія як наука. Біологічне значення утворення складних життєвих циклів у найпростіших.

Спільні риси та відмінності в організації гельмінтів – паразитів людини та тварин.

Паразитичні трематоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.

Моногенеї: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі тварин, профілактика паразитозів.

Цестоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.

Скреблянки: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі тварин, профілактика паразитозів.

Нематоморфи: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.

Нематоди: особливості будови окремих стадій життєвого циклу, основні та проміжні хазяї, особливості паразитування в тілі людини та тварин, профілактика паразитозів.

Основи ветеринарної гельминтології. Роль гельмінтів у саморегулюванні природних і антропогенно трансформованих екосистем.

Поняття про гельмінтів і гельмінтози. Гео- та біогельмінти.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Печінковий сисун (Fasciola hepatica). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Котячий сисун (Opistorchis felineus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Ланцетоподібний сисун (Dicrocoelium dendriticum). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Кров’яні сисуни (Schistosoma haematobium, S. mansoni, S. japonicum). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Сисуни (Trematoda). Китайський сисун (Clonorchis sinensis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Молюски, ракоподібні, хордові – проміжні хазяї гельмінтів.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Бичачий ціп’як (Taeniarhynchus saginatus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda.Свинячий ціп’як (Taenia solium). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Карликовий ціп’як (Hymenolepis nana). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Широкий стьожак (Diphyllobotrium latum). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Ехінокок (Echinococcus granulosus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Альвеокок (Alveococcus multilocularis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Діпілідіоз (Dipylidium caninum). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Плоскі черви (Plathelminthes), клас Cestoda. Монезіоз (Moniezia expansa). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Молюски, ракоподібні, хордові – проміжні хазяї гельмінтів.

Круглі черви (Nemathelminthes) – паразити людини.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Аскарида людська (Ascaris lumbricoides).

Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика. Гострик (Enterobius vermicularis).

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Волосоголовець (Trichocephalus trichiurus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Кривоголовка (Ancylostoma duodenale, A. braziliense). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Угриця кишкова (Strongiloides stercoralis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Некатор (Necator americanus). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Трихінела (Trichinella spiralis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Лоа лоа (Loa loa). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Вухерерія (Wuchereria bancrofti). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Бругія (Brugia inalayi). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Онхоцерка (Onchocercа volvulus, О. caecutiens). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Діпеталонема (Dipetalonema perstans). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Токсокара (Тохосага canis, Т. mystax). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Трихостронгіліди (Trichostrongylus colabriformis, Т. oxei, Т. orientalis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Анізакідиди (Anisakidae). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Ришта (Dracunculus medinensis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Тип Круглі черви (Nemathelminthes), Клас Власне круглі черви (Nematoda). Дірофілярії (Dirofilaria repens, D. immitis). Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика.

Медична географія, локалізація, морфологія, життєвий цикл, шляхи зараження, патогенний вплив на організм людини; профілактика, лабораторна діагностика аскаридозу, ентеробіозу, трихоцефальозу, анкілостомозу, некаторозу, трихінельозу, дірофіляріозу та інших видів нематодозів. Трансмісивні та природно-осередкові гельмінтози.

Термін складання Модуля № 2 – 11-й тиждень; термін перескладання – 12-й тиждень.

Умови перескладання модулів: набрано за модульну роботу менше 50 % балів із необхідних. Перескладають тільки 1 раз. При перескладанні бали за 1 спробу анулюються та враховуються бали за перескладання, навіть якщо вони гірші за попередні.

Елементи контролю за 3 модулем

Перелік питань для письмової форми контролю

Будова тіла павукоподібних. Становлення та розвиток павукоподібних у філогенезі. Будова голови, грудного відділу, черевця та їх придатків. Загальна будова ротових органів, їх різноманітність.

Будова органів чуття, особливості зору паразитичних павукоподібних. Загальна будова ніг. Загальний план внутрішньої будови. Основні системи органів. Розмноження павукоподібних.

Екологічні особливості кліщів і павуків. Динаміка чисельності павукоподібних, масове розплодження та його причини. Поведінка кліщів. Зоогеографічне поширення, розповсюдження в екосистемах.

Систематичний склад і представники кліщів – мешканців степових, лісових, лучних, болотних і водних екосистем.

Систематичний склад і представники кліщів – мешканців приміщень. Систематичний склад і представники кліщів – шкідників зернових, кормових, овочевих, плодово-ягідних культур, рослин захищеного ґрунту, різних продуктів у Дніпропетровській області.

Життєві цикли кліщів.

Епідеміологія кліщових інфекцій.

Клас Павукоподібні (Arachnoidea), ряд Павуки (Arachnida), ряд Кліщі (Acarina).

Кліщі – збудники хвороб, переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Надродини Туrоglyphoidea (тироглiфоїдні або амбарні кліщі).

Sarcoptoidea (коростяні кліщі) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Demodicoidea (залозниці) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Cheyletoidea (хижі кліщі) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Trombea (червонотілкові кліщі) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Gamasoidea (гамазові кліщі) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Ixodoidea (іксодоїдні кліщі) як переносники та природні резервуари збудників хвороб.

Особливості морфології, живлення та розмноження коростяного свербуна (Sarcoptus scabiei).

Особливості морфології, живлення та розмноження залозниці вугристої (Demodex folliculorum)

Особливості морфології, живлення та розмноження іксодових кліщів (родина Ixodidae)

Особливості морфології, живлення та розмноження аргасових кліщів (родина Argasidae).

Заходи боротьби з кліщами та профілактика їх укусів.

Кліщі – мешканці житла людей та їх медичне значення.

Медична ентомологія як наука.
Причини виникнення відділів тіла у комах. Становлення та розвиток комах у філогенезі. Будова голови, грудного відділу, черевця та їх придатків.

Загальна будова ротових органів, їх різноманітність у паразитичних комах. Будова вусиків, типи вусиків. Будова очей, особливості зору комах. Будова ніг, їхні типи. Будова крил комах. Основні системи органів, їх функції.

Будова травної системи, її особливості у різних груп паразитичних комах. Особливості кровоносної системи. Органи дихання та виділення комах. Нервова система, її особливості. Будова статевої системи.

Будова окремих фаз розвитку паразитичних комах. Піклування про потомство у різних групах паразитичних комах.

Динаміка чисельності паразитичних комах, масове розмноження та його причини.

Зоогеографічне поширення паразитичних комах, їх розповсюдження в екосистемах.

Паразитичні напівтвердокрилі: видовий склад, поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.

Воші: видовий склад, поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.

Таргани: видовий склад, поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.

Паразитичні двокрилі комахи: видовий склад, поширення, цикли розвитку, роль у поширенні інфекцій людини та тварин.

Медичне значення вошей (Pediculus humanus humanus, P. h. capitus, Phtirus pubis).

Медичне значення бліх (Pulex irritans, Xenopsylla cheopis).

Медичне значення клопів (Cimex lectularius, поцілункові клопи родів Triatoma, Rhodinus та ін.).

Особливості морфології, живлення та розмноження паразитичних комах ряду Двокрилі.

Медичне значення комарів (родів Culex, Aеdes, Anopheles).

Медичне значення москітів (Phlebotomus).

Медичне значення мух (Musca domestica, Glossina palpalis, G. morsitans, Stomoxis calcitrans, Wohlfartia magnifica).

Медичне значення оводів (родин Oestridae, Gasterophilidae, Hypodermatidae).

Медичне значення ґедзів (родина Tabanidae).

Медичне значення мошок (родина Simuliidae).

Медичне значення мокреців (родина Ceratopogonidae).

Гнус і його компоненти: характеристика, значення як проміжних хазяїв гельмінтів і переносників збудників хвороб людини.

Термін складання Модуля № 3 – 16-й тиждень; термін перескладання – 17-й тиждень.

Умови перескладання модулів: набрано за модульну роботу менше 50 % балів із необхідних. Перескладають тільки 1 раз. При перескладанні бали за 1 спробу анулюються та враховуються бали за перескладання, навіть якщо вони гірші за попередні.

Автор програми

канд. біол. наук, доцент кафедри

зоології та екології                                                                                                 В. В. Бригадиренко

Пономаренко Олександр Леонідович  (1971 р.н.)

Ponomarenko Oleksandr Leonidovich

aponomar@ua.fm, ponomar1501@gmail.com

У 1993 році закінчив з відзнакою біолого-екологічний факультет Дніпропетровського державного університету за спеціальністю “Зоологія” (кваліфікація «Біолог. Зоолог-еколог»). Успішно склав вступні іспити до аспірантури ДНУ за спеціальністю «03.00.16 – Екологія», яку закінчив у 1996 році.

Кандидат біологічних наук з 2004 року. Дисертацію на тему «Консортивні зв’язки птахів у дібровах степового Придніпров’я як фактор стійкості лісових екосистем» захистив  у лютому 2004 р. у спеціалізованій вченій раді Д 08.051.04 Дніпропетровського національного університету за спеціальністю 03.00.16 — Екологія, диплом ДК № 023798.

Вчене звання доцента кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара присвоєно у 2007 році, атестат 12ДЦ № 016126.

Стаж педагогічної роботи у закладах вищої освіти складає 25 років. Науково-педагогічний стаж – 29 років. Викладає такі дисципліни, як «Заповідна справа та охорона біорізноманіття», «Екологія тварин», «Орнітофауна природних та штучних фітоценозів», «ГІС-технології в екологічних дослідженнях» та інші. Керує навчальними, виробничою, науково-дослідною практиками.

Основні етапи науково-педагогічної діяльності:

16.11.1993 – 16.11.1996 р. – аспірант Дніпропетровського національного університету;

18.11.1996 – 31.08.2000 – молодший науковий співробітник в НДІ Біології ДНУ;

1.09.2000 – 31.08.2004 – асистент кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету;

1.12.2003 – по тепер. час – за сумісництвом працює на посаді старшого наукового співробітника наукового відділу природного заповідника «Дніпровсько-Орільський».

1.09.2004 – по 01.01.2025 – доцент кафедри зоології та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара;

01.01.2025 – по тепер. час – доцент кафедри біорізноманіття та екології Дніпровського національного університету імені Олеся Гончара

Керує підготовкою аспірантів. Брав участь у створенні 43 об’єктів природно-заповідного фонду Дніпропетровської області. У 1998–2003 роках виконував обов’язки координатора міжнародних програм BirdLifeInternational з дослідження ІВА-територій та програми «Crex» в Дніпропетровській області. Є членом редколегії наукового журналу «Питання степового лісознавства та лісової рекультивації земель».

Автор близько 150 наукових праць, з них 4 монографії та 11 навчальних посібників та методичних вказівок, в т. ч. і з грифом МОН України.

Профілі в наукометричних базах даних:

https://www.scopus.com/authid/detail.uri?authorId=57190678191

https://www.webofscience.com/wos/author/record/D-2055-2016

https://scholar.google.com.ua/citations?user=2Z4C0ZAAAAAJ&hl=uk

Монографії

1. Булахов, В. Л., Губкін, А. А., Пономаренко, О. Л., & Пахомов, О. Є. (2009). Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Негоробцеподібні (Aves: Non-Passeriformes). Дніпро: Видавництво Дніпропетровського національного університету.
2. Булахов, В. Л., Губкін, А. А., Пономаренко, О. Л., & Пахомов, О. Є. (2013). Біологічне різноманіття України. Дніпропетровська область. Птахи: Горобцеподібні (Aves: Passeriformes). Дніпро: Видавництво Дніпровського національного університету.
3. Пахомов, О. Є., Гассо, В. Я., Голобородько, К. К., Поляков, М. В., Грицан, Ю. І., Булахов, В. Л., Бригадиренко, В. В., Ключко, З. Ф., Межжерін, С. В., Новіцький, Р. О., Писанець, Є. М., Плющ, І. Г., Пономаренко, О. Л., Пучков, О. В., & Радченко, В. Г. (2011). Червона книга Дніпропетровської області. Тваринний світ. Дніпропетровськ: Новий Друк.
4. Ponomarenko, O. L., & Pakhomov, O. Ye. (2020). Effect of climatic factors on the bird life activity in the main dominating tree species consortia in the native forests of the steppe zone of Ukraine. In O. Ye. Pakhomov (Ed.), Conception of management of the animal biodiversity transformations in the Steppe zone of Ukraine under climate change (pp. 121–189). Riga: Izdevniecība “Baltija Publishing”.

Навчальні посібники та методичні вказівки:

1. Пилипенко, О. Ф., Губкін, А. А., Пономаренко, О. Л., & Дубина, В. П. (1995). Російсько-український зоологічний словник (136 с.). Дніпропетровськ: ДДУ.
2. Губкін, А. А., Булахов, В. Л., Пономаренко, О. Л., & Пилипенко, О. Ф. (1996). Лабораторний практикум з курсу «Зоологія хребетних». Частина 1. Нижчі хордові, безщелепні, риби, земноводні (108 с.). Дніпропетровськ: ДДУ.
3. Булахов, В. Л., Пахомов, О. Є., Пономаренко, О. Л., Рева, О. А., & Губкін, А. А. (2002). Будова амніот. Рептилії. Птахи. Ссавці (148 с.). Дніпро: РВВ ДНУ.
4. Пономаренко, О. Л. (2005). Вплив характеристик деревостану на просторовий розподіл птахів (20 с.). Дніпро: ДНУ.
5. Пономаренко, О. Л. (2005). Вплив трансформаційних процесів у лісових екосистемах на життєдіяльність птахів (16 с.). Дніпро: ДНУ.
6. Пахомов, О. Є., Новіцький, Р. О., & Пономаренко, О. Л. (2005). Кафедра зоології та екології ДНУ (короткий путівник для абітурієнта) (3 с.). Дніпро: Артлогос.
7. Пономаренко, О. Л., & Новіцький, Р. О. (2006). Тестові завдання до лабораторних робіт із загального курсу «Зоологія хребетних»: Методичні вказівки (44 с.). Дніпро: Оксамит-Текс.
8. Пахомов, О. Є., Гассо, В. Я., Булахов, В. Л., Пономаренко, О. Л., Бригадиренко, В. В., & Новіцький, Р. О. (2007). Посібник до навчальної польової практики із зоології (112 с.). Дніпро: РВВ ДНУ.
9. Пономаренко, О. Л., & Коломбар, Т. М. (2022). Методичні вказівки з курсу «Основи загальної екології та природоохоронні заходи» (46 с.). Дніпро: ДНУ. https://repository.dnu.dp.ua/document-details/5365
10. Пономаренко, О. Л. (2022). Методичні вказівки з курсу «Заповідна справа» (24 с.). Дніпро: ДНУ. https://repository.dnu.dp.ua/document-details/5363
11. Пономаренко, О. Л. (2022). Методичні вказівки з курсу «Екологія тварин» (29 с.). Дніпро: ДНУ. https://repository.dnu.dp.ua/document-details/5364

Наукові статті

1. Пономаренко, О. Л. (2020). Вплив сезонних кліматичних факторів на динаміку консортивних зв’язків птахів з липою серцелистою. Ecology and Noospherology, 31(1), 29–36. https://doi.org/10.15421/032006
2. Ponomarenko, O., Banik, M., & Zhukov, O. (2021). Assessing habitat suitability for the common pochard, Aythya ferina (Anseriformes, Anatidae), at different spatial scales in Orel’ River valley, Ukraine. Ekológia (Bratislava), 40(2), 154–162. https://doi.org/10.2478/eko-2021-0018
3. Baranovski, B. A., Ivanko, I. A., Gasso, V. Y., Ponomarenko, O. L., Dubyna, D. V., Roshchyna, N. O., Karmyzova, L. O., Poleva, Y. L., & Nikolaieva, V. V. (2021). Biodiversity of the Regional Landscape Park Samara Plavni within the first large reservoir in Europe. Biosystems Diversity, 29(2), 160–179. https://doi.org/10.15421/012121
4. Комлик Ю. А., & Пономаренко, О. Л. (2021). Аналіз активності угруповань птахів у міських парках: приклад з містом Дніпро (Україна). GEO&BIO, 25, 157–165. https://doi.org/10.53452/gb2512
5. Trifanova, M., Zadorozhna, G., Novitsky, R., Ponomarenko, O., Makhina, V., Khrystov, O., Ruchiy, V., & Zhukov, O. (2023). How much space is needed for biodiversity conservation? Biosystems Diversity, 31(4), 521–534. https://doi.org/10.15421/012362
6. Komlyk, Y., Ponomarenko, O., & Zhukov, O. (2024). A hemeroby gradient reveals the structure of bird communities in urban parks. Biosystems Diversity, 32(4), 426–436. https://doi.org/10.15421/012446
7. Ponomarenko, O., Komlyk, Y., Tutova, H., & Zhukov, O. (2024). Landscape diversity mapping allows assessment of the hemeroby of bird species in a modern industrial metropolis. Biosystems Diversity, 32(4), 470–483. https://doi.org/10.15421/012449
8. Ponomarenko, O., & Komlyk, Y. (2025). Bird communities in urban green areas of Dnipro City. Ukrainian Nature Conservation Group (NGO). Occurrence dataset. https://doi.org/10.15468/u55vxq
9. Ponomarenko, O., & Komlyk, Y. (2025). Bird communities of the Samara Forest, Dnipropetrovsk region, Ukraine (Version 1.1). Ukrainian Nature Conservation Group (NGO). Occurrence dataset. https://doi.org/10.15468/exe8n9
10. Malenyk, Y. R., Komlyk, Y. A., & Ponomarenko, O. L. (2025). Activity of bird assemblages and distribution of birds of different nesting types in garden squares and parks of the right-bank part of Dnipro City. Agrology, 8(2), 57–64. https://doi.org/10.32819/202508

Lazariev, D., Zagorodniuk, I., Barkaszi, Z., Bokotey, A., Shydlovskyy, I., & Ponomarenko, O.  (2025). Introduced rodents and carnivorans of Ukraine in collections of natural history museums. GEO&BIO, 27, 145–173. [In Ukrainian, with English summary.] https://doi.org/10.53452/gb2712

УДК 504.54.056

ECOLOGICAL MODELLING
OF EFFECTS OF DEVELOPMENT SCENARIOS
FOR THE VISTULARIVERVALLEY (POLAND)

J. Romanowski*, K. Kowalczyk*, I. Bouwma**

*Centre for Ecological Research PAN, Łomianki, Poland, E-mail: romanowski@cbe-pan.pl
**Alterra, Wageningen, The Netherlands, E-mail: irene.bouwma@wur.nl

Key words: biodiversity, LARCH, Vistula, modelling, metapopulation

Дж. Романовский*, К. Ковальчик*, И. Бувма**

*Центр экологических исследований Польской академии наук, Ломианки, Польша,
E-mail: romanowski@cbe-pan.pl
**Альтерра, Вагенинген, Нидерланды, E-mail: irene.Bouwma@wur.nl

Ключевые слова: биоразнообразие, LARCH, Висла, моделирование, метапопуляция

Biological diversity is highly dependent on the quality, quantity and spatial cohesion of habitats. Fragmentation of natural areas severely affects the abundance of species. The effects of the development of the natural environment can be assessed through modeling of the ecological impacts on the indicator species aiming to support interactive policymaking.

The «Vistula Econet Development and Implementation (VEDI)» project is a pilot approach for assessing the ecological impact of various (hypothetical) land use scenarios in the VistulaRiverValley (from Warsaw to Włocławek) in Poland, by using the LARCH computer model filled with local ecological data. The VEDI project is a joint cooperation between two institutes from Poland: the Center for Ecological Research PAN and the Institute of Geography and Spatial Organisation PAN; and two institutions from the Netherlands: the Government Service for Land and Water Management (DLG) of the Ministry of Agriculture, Nature and Food Security, and Alterra, which has pioneered the LARCH model.

The VistulaRiver has still retained a semi-natural character for most of its length and is considered to be one of most valuable rivers in Western and Central Europe. The Vistula floodplain area represents an extensively managed landscape, with high nature values and biodiversity. The diverse structure of the river valley is reflected in high habitat diversity and with over 1010 vascular plant species, representing 40 % of Polish vascular plants and including 46 species under strict protection (Załuski 1998). Large forests and extensively used meadows provide habitats to species with large home ranges and dispersion ranges, e. g. Black stork Ciconia nigra, and Elk Alces alces. The KampinosNational Park and neighboring Vistula floodplains are one of the most important faunal refugia in Poland.

Five scenarios for future land use were developed in consultation with various stakeholders during a two-day workshop in May 2004. Detailed maps were prepared for each of the developed scenarios, which outlined the changes on the vegetation in the study area.

Scenario 1: Maximum river regulation and infrastructure development. Construction of a new dam; removal of trees in the river area inside of the dikes; and development of other infrastructure like roads, dikes, motorway etc.

Scenario 2: Medium intensity regulation. Minor river regulation; removal of trees; and redirection of the main channel.

Scenario 3: «Brave Vision» for nature protection. Removal of some of the dikes (where possible); removal of the present dam at Włocławek; and removal of some of the settlements in the river valley.

Scenario 4: Restoration and protection of meadows and pastures. Supporting small scale farming through agro-environmental programmes, resulting in a small-scaled landscape.

Scenario 5: Reforestation. Conversion of low-productivity agricultural fields into forest plantations and natural forest succession.

Effects of each scenario on indicative fauna species were analyzed with the computer model LARCH to assess habitat availability and connectivity in each of the development scenarios. In total 16 species were selected, representing five different habitats: steep banks (Kingfisher Alcedo atthis, Sand martin Riparia riparia); sand banks (Little ringed plover Charadrius dubius, Little tern Sterna albifrons); semi-aquatic (Great crested newt Triturus cristatus, Banded demoiselle Calopteryx splendens, Beaver Castor fiber); forests (Bank vole Clethrionomys glareolus, Pine marten Martes martes, Middle spotted wood-pecker Dendrocopus medius, Elk, Black stork); and meadows (Sand lizard Lacerta agilis, Common rote vole Microtus oeconomus, Large copper Lycaena dispar, Corncrake Crex crex).

Results for each scenario are summarized below. It is concluded that fragmentation presently does not threaten the favorable conservation status of the species assessed. Most of the species have either nearly sustainable, sustainable or highly sustainable networks.

Scenario 1 showed pronounced impacts on species dependent on steep banks and sandbanks. Species of semi-aquatic and forest habitats were also affected but to a lesser extent, with a decrease in population numbers but not in overall viability of the population.

Scenario 2 showed very limited effects on indicator species in this study.

Scenario 3 showed positive effects for most species, notably species of steep banks and sandbanks. Meadow species, however, showed a more ambivalent picture with some species improving while others decline.

Scenario 4 showed limited impact on indicator species in this study.

Scenario 5 showed positive effects on species depending on forest habitat, while species typical for meadows decreased. Black stork showed a potential increase of population size of approx. 20 %.

The review of the effects on the two Natura 2000 areas showed that especially Scenario 1 will have a profound effect in the Natura 2000 area DolinaSrodkowejWisly-MiddleVistulaValley area. The effects on the KampinosNational Park are much less. The spatial analysis with LARCH has yielded useful results. However for quantification and calibration of the results, sensitivity analyses for the different scenario needs to be undertaken.

More detailed information regarding the outcomes of the analysis can be found on the website: http://vediproject.org or http://www.vediproject.org

---

Zoocenosis — 2005
 Біорізноманіття та роль зооценозу в природних і антропогенних екосистемах: Матеріали ІІІ Міжнародної наукової конференції. – Д.: Вид-во ДНУ, 2005. – С. 146-148.

Шановні колеги, з радістю повідомляємо вам про початок роботи Інтернет-сайту кафедри зоології та екології Дніпропетровського національного університету імені Олеся Гончара. Як відомо, на сьогоднішній день Інтернет-технології охоплюють майже всіх представників активної аудиторії і тому складно уявити діяльність будь-якого підприємства у відриві від IT-систем.